ЦІАН — ЕТИМОЛОГІЯ

ціа́н «безбарвний отруйний газ із гірким запахом» (хім.)

запозичення з німецької мови;
н. Zyan «тс.» походить від гр. ϰύανος «темно-синій» (оскільки шкіра отруєного синіє), пов’язаного з хет. kuwanna(n)- «мідна синь; лазурит»;
р. болг. циа́н, бр. цыя́н, п. cyjan, ч. kyan, слц. kyán, вл. cyanid «ціанистий калій», м. циjан, схв. циjан;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ціа́нистий (хім.)
ціані́д (хім.)
ціаніза́ція (спец.)
ціані́н «блакитний барвник» (спец.)
ціано́з «синяве забарвлення шкіри при деяких захворюваннях» (мед.)
ціаноти́чний (мед.)
ціанува́ти (спец.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыя́н білоруська
циа́н болгарська
cyanid «ціанистий калій» верхньолужицька
ϰύανος «темно-синій» (оскільки шкіра отруєного синіє) грецька
циjан македонська
Zyan «тс.» німецька
cyjan польська
циа́н російська
циjан сербохорватська
kyán словацька
kuwanna(n)- «мідна синь; лазурит» хетська
kyan чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України