ЦУРУПАЛОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цу́рпа́лок «обрубок»
складне слово, утворене з основ іменників цу́ра та па́лка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цурпа́лка
цурпа́лля
цурупа́лля
«тс.»
цуру́па́лок
цюру́балки
«колодочки; молоденьке пір’я у птахів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цу́ра | ? |
па́лка | ? |
цуру́пал (назва кота в загадці)
результат семантичної видозміни слова цуру́пал «обрубок», що виникло шляхом зворотного словотвору від цуру́па́лок;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цуру́пал «обрубок» | ? |
цуру́па́лок | ? |
шуру́балки «шматки тіста, що прилипли до рук» (мн.)
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення на основі запозиченого тат. шӧш-бӧрӓ «пельмені»;
щодо фонетичної форми пор. укр. цуру́палки (мн.) «відрубки, уламки палиці, товстих сухих стебел, хмизу тощо»;
р. [(дон.) шуру́барки] «м’ясні варенички в юшці, вушка, пельмені»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуру́балля
«тс.; взагалі, прилиплі шматки чогось засохлого»
(зб.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шуру́барки «м’ясні варенички в юшці, вушка, пельмені» (дон.) | російська |
шӧш-бӧрӓ «пельмені» | татарська |
цуру́палки «відрубки, уламки палиці, товстих сухих стебел, хмизу тощо» (мн.) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України