ЦУРУПАЛОК — ЕТИМОЛОГІЯ

цу́рпа́лок «обрубок»

складне слово, утворене з основ іменників цу́ра та па́лка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цурпа́лка
цурпа́лля
цурупа́лля «тс.»
цуру́па́лок
цюру́балки «колодочки; молоденьке пір’я у птахів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цу́ра ?
па́лка ?

цуру́пал (назва кота в загадці)

результат семантичної видозміни слова цуру́пал «обрубок», що виникло шляхом зворотного словотвору від цуру́па́лок;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цуру́пал «обрубок» ?
цуру́па́лок ?

шуру́балки «шматки тіста, що прилипли до рук» (мн.)

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення на основі запозиченого тат. шӧш-бӧрӓ «пельмені»;
щодо фонетичної форми пор. укр. цуру́палки (мн.) «відрубки, уламки палиці, товстих сухих стебел, хмизу тощо»;
р. [(дон.) шуру́барки] «м’ясні варенички в юшці, вушка, пельмені»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуру́балля «тс.; взагалі, прилиплі шматки чогось засохлого» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шуру́барки «м’ясні варенички в юшці, вушка, пельмені» (дон.) російська
шӧш-бӧрӓ «пельмені» татарська
цуру́палки «відрубки, уламки палиці, товстих сухих стебел, хмизу тощо» (мн.) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України