ЦУПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
цуп «вигук, що позначає швидку дію, хапання, удар»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до туп, ту́пати;
неприйнятні пов’язання з н. zupfen «смикати» (Шелудько 53) та зіставлення з п. сuрnąć «припасти до землі» (Sławski I 110);
бр. цуп, п. сuр, сuрnąć «тупнути», ч. сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні», cupati, cupnouti «падати» (з дерева, про плоди), слц. cupat’ «тупотіти», схв. цу̏пкати «підстрибувати», болг. [цупа́р] «вигук на позначення удару», м. цупка «підстрибує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оцу́пнути
«задубіти»
оцу́пти
«тс.»
цупа́н
«щиголь; удар по лобу»
цу́пати
«тупати»
цу́пити
«хапати, тягти; красти»
цу́пкати
«тупотіти»
цу́пки́й
цю́пати
«цілувати Г; дріботіти Нед»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цуп | білоруська |
цупа́р «вигук на позначення удару» | болгарська |
цупка «підстрибує» | македонська |
zupfen «смикати» | німецька |
сuрnąć «припасти до землі» | польська |
сuр | польська |
пкати «підстрибувати» | сербохорватська |
cupat' «тупотіти» | словацька |
сuрnąć «тупнути» | українська |
сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
cupati «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
cupnouti «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
туп | ? |
ту́пати | ? |
цурга́нитися «плентатися, човпти»
очевидно, афективне утворення, що виникло внаслідок контамінації слів цу́пати й плуга́нитися;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цу́пати | ? |
плуга́нитися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України