ХОРОБРІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *xorbrъ;

розглядається як похідне від *xorbъ під впливом прикметників на -rъ типу dobrъ «добрий», bystrъ «бистрий», ostrъ «гострий» та ін;

зіставляється з лтс. skarbs «гострий, суворий», лтс. škerbs «терпкий», дісл. skarpr «гострий», шв. scarp «гострий, різкий, крутий», двн. skarf «різкий, гострий», н. scharf «гострий», тох. B kärpye «шорсткий, шершавий»;

іє. *(s)korb(h)- зі *(s)ker- «різати, сікти, стригти» з перестановкою приголосних sk l ks на слов’янському ґрунті (Черных II 354; Эндзелин СБЭ 126; Младенов 671; Brückner AfSlPh 40, 131, KZ 51, 233);

менш імовірний зв’язок з дінд. kharaḥ «гострий», гр. ϰάρχαρος «тс.» (Meillet Ètudes 403);

неприйнятні зближення з гот. harwa- «терпкий» (звідки фін. karvas «терпкий»), гот. gaþrafstjan «потішати, підбадьорювати» (Hirt РВrВ 23, 333), з етнонімом сьрбъ (Соболевский ИОРЯС 27, 323; Горяев 401), з дінд. pragalbhá- «мужній, рішучий» (Machek ESJČ 204; Slavia 16, 197);

р. хра́брый, [хоро́брый], бр. хра́бры, др. хоробрыи, хоробръ, п. chrobry, ч. слц. chrabrý, вл. chrobły, нл. chrobły, chrobry, болг. хра́бър, хра́брен, м. храбар, схв. хра́бар, слн. hráber, стсл. храбъръ;