ХОЛОШНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

здебільшого вважається давнім запозиченням з романських мов;

зіставляється з фріульськ. tχaltse «панчоха», ретороманськ. chotscha «тс.», що походять від лат. саlсеа «тс.» (Трубачев ВЯ 1959/1, 26; Рот Мовозн. 1967/6, 14; ЭССЯ 8, 56; 10, 154), або безпосередньо з лат. саlсеа (Фасмер II 297; Mikkola Berühr. 124; Torbiörnsson LM І 83);

р. [коло́ша] «штанина», бр. кало́ша, п. [kołosza] «тс.», [chołosznie] «полотняні селянські штани» (з укр.), болг. кла́шня «груба тканина», клашни́к «верхній одяг без рукавів», м. клашна «домоткане сукно», клашеник «жіноча безрукавка (з домотканого сукна)», клашник «тс.», схв. клȁшњак «вид панчохи», клȁшње (заст.) «рідка тканина (в одну нитку)»;

циг. холо́в, [холова́] «штани, шаровари» швидше, навпаки, слов’янського походження;

не обґрунтоване припущення про те, що п. cholewa є джерелом для укр. халя́ва (Zaręba JP 51, 1, 5);

безпідставно зіставлялося з лат. caliga «чобіт» (Matzenauer 179);

малоймовірним є і зведення слова до псл. *xal-, *xol- із звуконаслідувальним значенням (халя́ва «те, що шумить» – Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);

висловлювалася думка про спорідненість з холо́ша, холо́шні (схв. хла̏ча «панчоха») і з п. chłonąć «вбирати в себе, всмоктувати» (тоді п. cholewa первісно «те, що обгортає» –Sławski I 74–75; Brückner 182);

припускалося запозичення із циганської мови (Горяев 394; Mikl. EW 85; Machek Slavia 16, 211);

псл. xol’eva, розглядається як похідне від дієслова xoliti (ЭССЯ 8, 59–60);

р. [халя́ва], бр. халя́ва, п. cholewa, ч. [chalava, halava], ст. cholava «кусок тканини для обв’язування», вл. kholowa, нл. chîlowa, схв. [hȍleva] «панчоха»;

псл. *xolša «холоша», букв. «та, що облягає», пов’язане з псл. xoliti «чистити», укр. холи́ти;

у польській мові [chołosznie], як свідчить повноголосся -oło-, запозичене з української;

п. [chołosznie] «селянські штани»;