ХЛОПЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хло «ото, отже»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, що виникло внаслідок скорочення слова хло́пець, хло́пче, [xлoп] «чоловік, мужчина», пор. ба з ба́чити (ба́чив);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хло́пець | ? |
| хло́пче | ? |
| xлoп «чоловік, мужчина» | ? |
| ба (ба́чив). | ? |
| ба́чити (ба́чив). | ? |
хлебта́ти «пити, вбираючи рідину язиком (про тварин)»
псл. xleb-/xlep- розглядається як звуконаслідувальне утворення, що походить від іє. *khleb- (Ильинский ИОРЯС 16/4, 10; 20/4, 158–159; Фасмер IV 242; Sławski I 67–68);
менш імовірний зв’язок р. хлеба́ть та ін. з іє. *sreb-, де s › x (Потебня РФВ 4, 204);
р. хлеба́ть, [хлебта́ть], бр. хлёбаць, [хлібта́ць], хляста́ць, др. хлÑбати, хлепътати, хлебнути, п. chłeptać, chłуpnąć, ч. chlebtati, chleptati, слц. chleptat’, chlapat’, chloptat’, chlaptat’, болг. хлебат, схв. хла́птати, hlȁpiti, hlipnuti, слн. hlåbati, p.-цсл. хлåпътати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́хлипка
«клапан, вентиль»
нена́хлепка
«ненажера»
хлебну́ти
хлебону́ти
хлеп
хле́пати
хле́піт
«глитання, плескіт води»
хле́поти
«вузьке місце річки, де клекотить вода»
хлепоті́ти
«дзюркотіти»
хле́пта́ти
хлепту́н
хлепу́-хлепу́
хлопта́ти
хльобта́ти
хльопта́ти
хлю́птати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлёбаць | білоруська |
| хлебат | болгарська |
| хлÑбати | давньоруська |
| *khleb- | індоєвропейська |
| *sreb- | індоєвропейська |
| chłeptać | польська |
| chłуpnąć | польська |
| xleb-/xlep- | праслов’янська |
| хлеба́ть | російська |
| хлеба́ть | російська |
| хла́птати | сербохорватська |
| хлебта́ть | українська |
| хлібта́ць | українська |
| хляста́ць | українська |
| хлепътати | українська |
| хлебнути | українська |
| chlebtati | чеська |
| chleptati | чеська |
| cлц. chleptat' | чеська |
| chlapat' | чеська |
| chloptat' | чеська |
| chlaptat' | чеська |
| з | ? |
хлоп «селянин; чоловік, мужчина»
запозичення з польської мови;
п. chłop «селянин; хлопець» походить від псл. *хоlръ, звідки повноголосна східнослов’янська форма холо́п;
р. бр. хлоп, ч. слц. chlap, слн. hlap;
Фонетичні та словотвірні варіанти
схлопі́ти
«стати хлопцем»
хло(у)пчу́рка
«дівчина, що грається переважно з хлопцями»
хлоп'я́
хлоп'я́га
хлоп'я́к
хлоп'я́цтво
хлоп'я́чий
хлопа́к
хло́пан
«валет у картах»
хлопеня́
хло́пець
хлопи́сько
хлопи́ха
«жінка хлопа»
хлопи́ця
«хлоп»
хлопи́ще
хлопі́йко
хлопі́стика
«знання сільських звичаїв»
хлопі́ти
«набиратися селянських звичок»
хло́пка
хло́пко
«хлопець»
хлопкува́ти
«служити»
хлопо́вич
«селянський син»
хло́пський
хлопцюва́ти
хлопцю́га
хлопча́
хлопча́к
хлопча́тий
«хлоп’ячий»
хлопча́чий
хлопченя́
хло́пчик
«дитина чоловічої статі; [мотовило ЛПол]»
хлопчи́на
хлопчи́сько
хлопчи́ще
хлопчівня́
хлопчі́я
«хлопець»
хлопчу́рниця
«тс.»
хло́ство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлоп | білоруська |
| chłop «селянин; хлопець» | польська |
| *хоlръ | праслов’янська |
| хлоп | російська |
| chlap | словацька |
| hlap | словенська |
| chlap | чеська |
| холо́п | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України