ФІБУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

фі́була «металева застібка для одягу»

запозичення з латинської мови;
лат. fībula «пряжка, застібка, гаплик» виникло внаслідок гаплології з нар.-лат. *fivibula, пов’язаного з *fīveo, паралельної форми до fīgo «втикаю, закріплюю», спорідненого з лит. díegti «садити; колоти», лтс. diêgt «колоти», прус. deicktas «місце»;
р. болг. фи́була, бр. фі́була, п. слц. fibula, ч. fibule, схв. фибула;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фі́була білоруська
фи́була болгарська
fībula «пряжка, застібка, гаплик» латинська
diêgt «колоти» латиська
díegti «садити; колоти» литовська
*fivibula народнолатинська
*fīveo народнолатинська
fīgo «втикаю, закріплюю» народнолатинська
fibula польська
deicktas «місце» прусська
фи́була російська
фибула сербохорватська
fibula словацька
fibule чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України