ФУРЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фурча́ти «хурчати»
фонетичні варіанти давніших звуконаслідувальних утворень хурча́ти, ху́ркати;
не виключено й походження безпосередньо від звуконаслідувальних вигуків, що передають шум від лету птаха та ін;
р. фурча́ть, п. furczeć, ч. frčet, слц. frčat’, схв. фр́чити, слн. fŕkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фу́ркати
«хуркати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| furczeć | польська |
| фурча́ть | російська |
| фр́чити | сербохорватська |
| frčat' | словацька |
| fŕkati | словенська |
| хурча́ти | українська |
| ху́ркати | українська |
| frčet | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України