ФРОНТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

фронт «лінія розгортання військ, а також бойового зіткнення з ворогом»

запозичення з французької мови;
фр. front «лоб, чоло; перед; фронт» походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.», яке мало первісне значення «те, що виступає, видається вперед» і зводиться до іє. *bhron-t- від *bhren- «виступати наперед», *bher-/bhor- «краяти», звідки також псл. borъ, *borda, *borna, укр. бір, борода́, борона́;
р. бр. болг. м. фронт, п. слц. front, ч. вл. fronta, схв. фро̏нта, слн. frónta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нефронтови́к
прифронто́ви́й
фронта́льний
фронтови́й
фронтови́к
фрунт
хронт
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фронт білоруська
фронт болгарська
fronta верхньолужицька
*bhron-t- «виступати наперед» індоєвропейська
*bhren- індоєвропейська
frōns «тс.» (род. в. frontis) латинська
фронт македонська
front польська
borъ праслов’янська
*borda праслов’янська
*borna праслов’янська
фронт російська
фро̏нта сербохорватська
front словацька
frónta словенська
бір українська
борода́ українська
борона́ українська
front «лоб, чоло; перед; фронт» французька
fronta чеська
*bher- / bhor- «краяти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України