ФОРМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гороби́на «Sorbus L.» (бот.)
менш вірогідне зближення слова з лит. ráibas, raības «строкатий» (Brückner 200; Specht 115) або повʼязання припущуваного для слова вихідного *jarębь з псл. назвою весни *jarь (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);
так само мало переконливе відокремлення назви дерева гороби́на від псл. *ěrębъ «рябчик» і повʼязання її в реконструйованій формі *еrębъ з лат. sorbus, нім. Eberesche, Aberesche «тс.», що розглядаються всі як запозичення з передіндоєвропейського субстрату (Machek ESJČ 222 – 223; Jm. rostl. 114 – 115; LP 2, 155 – 156);
інші форми є вторинними з протетичними г-, в- або зближеними з словом горобе́ць, [веребе́й];
з українських форм найдавнішими є, очевидно, оря́бина (від *оряб), що зводиться до псл. *eręb-ina, a також ряби́на (від псл. *rębina) з іншим (нульовим) ступенем вокалізму першого складу;
споріднене з лит. jerube «рябчик», jerũbė, ìrbe, jerbe, [jãrubė, jeru(m)be] «тс.», лтс. irbe «куріпка», meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка»), двн. erpf «темний», дангл. еогр «тс.», дісл. іагрг «коричневий», іаrре «рябчик», можливо, також гр. ὀρφνός «темний, темно-червоний»;
найвірогідніше, ранні псл. форми *are-m-b(h)-, *ere-m-b(h): *re-m-b(h) – з носовим інфіксом, повʼязані з іє. *ere-b(h)-, *oro-(b)h- на означення тварин або дерев темного або червоного кольору (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий);
псл. *arębina,*ěrębina, *erębina або – з іншим ступенем вокалізму – rębina, похідні від псл.*аrеbъ «куріпка; горобина», *ěrębъ, *еrębъ «тс.» або сх. [*rębъ] (пор. укр. ряби́й);
р. ряби́на, бр. рабі́на, [гарабіна, арабіна, ярабіна, верабі́ра], п. jarzębina, [jarząb], ч. jeřabina, jeřáb, слц. jarabina, вл. wjerjebina, нл. jerjebina, схв. јарèбика, кн. јареби́на, слн. jerebíka «тс.», jerebína «плід горобини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереби́на
ворби́на
во́ріб
(жін. р.)
го́раб
го́рба
го́рбина
горєбина
горо́ба
гороби́нівка
«горобинова настойка»
гороби́новий
грабина
ораби́на
орабі́на
орєб
ороби́на
оробині́вка
«тс.»
оряба́
оря́бина
рі́ба
ряби́на
ря́бка
храбина
ярабина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабі́на | білоруська |
| wjerjebina | верхньолужицька |
| ὀρφνός «темний, темно-червоний» | грецька |
| еогр «тс.» | давньоанглійська |
| erpf «темний» | давньоверхньонімецька |
| іагрг «коричневий» | давньоісландська |
| *ere-b(h)- | індоєвропейська |
| sorbus | латинська |
| irbe «куріпка» | латиська |
| ráibas | литовська |
| jerube «рябчик» | литовська |
| jerjebina | нижньолужицька |
| Eberesche | німецька |
| jarzębina | польська |
| jarь | праслов’янська |
| *ěrębъ «рябчик» | праслов’янська |
| *eręb-ina | праслов’янська |
| форми | праслов’янська |
| *arębina | праслов’янська |
| ряби́на | російська |
| јарèбика | сербохорватська |
| jarabina | словацька |
| jerebíka «тс.»«плід горобини» | словенська |
| jerebína «тс.»«плід горобини» | словенська |
| гарабіна | українська |
| арабіна | українська |
| ярабіна | українська |
| верабі́ра | українська |
| jarząb | українська |
| jeřabina | чеська |
| jeřáb | чеська |
| *jarębь | ? |
| гороби́на | ? |
| Aberesche «тс.» | ? |
| горобе́ць | ? |
| веребе́й | ? |
| оря́бина (від *оряб) | ? |
| ряби́на (від псл. *rębina)(нульовим) | ? |
| jerũbė | ? |
| ìrbe | ? |
| jerbe | ? |
| jãrubė «тс.» | ? |
| jeru(m)be «тс.» | ? |
| meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка» | ? |
| іаrре «рябчик» | ? |
| *ere-m-b(h): | ? |
| *oro-(b)h- (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий) | ? |
| *ěrębina | ? |
| *erębina | ? |
| псл.*аrеbъ «куріпка; горобина» | ? |
| *ěrębъ | ? |
| *еrębъ «тс.» | ? |
| *rębъ (пор. укр. ряби́й) | ? |
| јареби́на | ? |
фо́рма «обриси, контури, зовнішні межі предмета; устрій, структура чого-небудь, система організації; пристрій, шаблон»
припущення про зв’язок з лат. ferio «бити, колоти» (Fick KZ 20, 173; Fick I 494) підтримки серед етимологів не знайшло;
можливо, пов’язане з гр. μάρφή «форма, зразок, модель» (через проміжну форму *morma з дисиміляцією m – m y f – m);
лат. forma «форма, вигляд, подоба» достовірної етимології не має;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. м. фо́рма, п. ч. слц. вл. нл. forma, схв. фо̀рма, слн. fórma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нефоре́мний
«безформний»
офо́рмити
переофо́рмлювати
переоформля́ти
перефо́рмити
переформува́ти
розформува́ти
форе́мний
формалі́зм
формалі́ст
формалі́стика
формалісти́чний
форма́льний
форма́льність
форма́нт
форма́нта
форма́т
форма́ція
форма́ч
фо́рменка
формівни́к
формівня́
формовати
(1653)
формо́вка
формо́вник
формува́льник
формува́ти
хво́рма
хо́рма
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фо́рма | білоруська |
| фо́рма | болгарська |
| forma | верхньолужицька |
| μoρφή «форма, зразок, модель» (через проміжну форму *morma з дисиміляцією m -- m y f -- m) | грецька |
| ferio «бити, колоти» | латинська |
| forma «форма, вигляд, подоба» | латинська |
| фо́рма | македонська |
| forma | нижньолужицька |
| forma | польська |
| фо́рма | російська |
| фо̀рма | сербохорватська |
| forma | словацька |
| fórma | словенська |
| forma | чеська |
мату́ша «тітка Ж; будь-яка жінка старшого віку; стара баба МСБГ»
молд. мэту́шэ «тітка», рум. mătúşă «тс.» є зменш. формою від іменника *mita, що походить від лат. amita «тс.», яке зіставляється з дісл. amma «баба», двн. amma «мати», гр. ἄμμα «тс.»;
запозичення із східнороманських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мату́шин
«тітчин»
мату́шка
«тітка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἄμμα «тс.» | грецька |
| amma «мати» | давньоверхньонімецька |
| amma «баба» | давньоісландська |
| amita «тс.» | латинська |
| мэту́шэ «тітка» | молдавська |
| mătúşă «тс.» | румунська |
| формою | ? |
фі́рма «форма (для відливання з металу, для печива); вид глиняного підсвічника у формі кренделя»
очевидно, результат видозміни слова фо́рма (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́рмаш
«тс.»
фірма́к
«модель із дерева, за якою роблять глиняну форму для металевого лиття; спресований у вигляді фігури овечий сир»
фі́рмаш
«форма для відливання металевих виробів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фо́рма | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України