ФЕТИШ — ЕТИМОЛОГІЯ
фети́ш «предмет неживої природи, нібито наділений чудодійною силою, об’єкт релігійного поклоніння у первісних народів»
запозичення з французької мови;
фр. fétiche «фетиш, ідол» походить від порт. feitic̦o «штучний, роблений», яке зводиться до лат. factīсius «штучний», похідного від facio «роблю, створюю», factum «зроблене»;
р. фе́ти́ш, бр. фе́тыш, п. fetysz, ч. слц. вл. fetiš, болг. фети́ш, м. фетиш, схв. фѐтиш, слн. fétiš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фетишиза́ція
фетиши́зм
фетишизува́ти
фетиши́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фе́тыш | білоруська |
| фети́ш | болгарська |
| fetiš | верхньолужицька |
| factīсius «штучний» | латинська |
| facio «роблю, створюю» | латинська |
| factum «зроблене» | латинська |
| фетиш | македонська |
| fetysz | польська |
| feitic̦o «штучний, роблений» | португальська |
| фе́ти́ш | російська |
| фѐтиш | сербохорватська |
| fetiš | словацька |
| fétiš | словенська |
| fétiche «фетиш, ідол» | французька |
| fetiš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України