ФАРИСЕЙСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фарисе́й «послідовник релігійно-політичної течії в Іудеї; лицемір, ханжа»
запозичення з грецької мови;
гр. φαρισαι˜άς «фарисей» зводиться до арам. pěrīšayyā, похідного від pěrīš «відокремлений» (гебр. pāráš «тс.; фарисей»), pěrāš (гебр. pāráš) «відокремитися», спорідненого з ак. parāšu (parāsu) «поділяти»;
р. болг. фарисе́й, бр. фарысе́й, др. фарисєи, п. faryzeusz, ч. farizej, farizeus, слц. вл. farizej, farisej, м. фарисей, схв. фарѝсеj, слн. farizej, стсл. фарисєи, фарисѣи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фарисе́йство
фарисе́йствувати
«поводитися по-фарисейськи»
фарисе́йський
фарисеюва́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parāšu «поділяти» (parāsu) | аккадська |
| p<SUP>ě</SUP>rīšayyā | арамейська |
| p<SUP>ě</SUP>rāš «відокремлений» (гебр. pāráš «тс.; фарисей») | арамейська |
| p<SUP>ě</SUP>rīš | арамейська |
| фарысе́й | білоруська |
| фарисе́й | болгарська |
| farizej | верхньолужицька |
| farisej | верхньолужицька |
| pāráš «відокремитися» | гебрайська |
| φαρισαι˜оς «фарисей» | грецька |
| фарисєи | давньоруська |
| фарисей | македонська |
| faryzeusz | польська |
| фарисе́й | російська |
| фарѝсеj | сербохорватська |
| farizej | словацька |
| farisej | словацька |
| farizej | словенська |
| фарисєи | старослов’янська |
| фарисѣи | старослов’янська |
| farizej | чеська |
| farizeus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України