ФАМІЛЬЯРНИЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

фамі́лія «прізвище; рід; родина»

запозичення з латинської мови;
лат. familia «сім’я, челядь, майно, родина», очевидно, продовжує італьську форму *famelo-, *fameliā «раб, рабство, челядь», що не має певної етимології;
існує думка про спорідненість з дінд. dhā́man «місце, дім», гр. ϑαιμός «дім», псл. děti «класти, робити»;
р. болг. фами́лия, бр. фамі́лія, п. familia, ч. familie, слц. família, вл. нл. familija, м. фамилиjа, схв. фа̀милиjа, слн. famílіja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фаме́лія
фами́лія «тс.»
фамілі́йний «фамільний; спадковий»
фамілія́нт «той, хто походить із знатного роду Шейк; родич О; далекий родич; однофамілець Корз»
фамілія́рний
фамі́льний
фамілья́рний
фамілья́рничати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фамі́лія білоруська
фами́лия болгарська
familija верхньолужицька
ϑαιμός «дім» грецька
dhā́man «місце, дім» давньоіндійська
*famelo- італійська
*fameliā «раб, рабство, челядь» італійська
familia «сім’я, челядь, майно, родина» латинська
фамилиjа македонська
familija нижньолужицька
familia польська
děti «класти, робити» праслов’янська
фами́лия російська
фа̀милиjа сербохорватська
família словацька
famílіja словенська
familie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України