УПАСТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

спасти́ «врятувати»

утворене в християнський період за допомогою префікса съ- «з-» від дієслова па́сти «берегти, пасти»;
р. спасти́, бр. [спасці́ся] «врятуватися», др. съпасти «врятувати», ч. spasiti, слц. spasit’ «тс.», вл. spasć «уберегти», болг. спася́ «врятувати», м. спаси, схв. спа́сти, спа̑сти «тс.», стсл. съпасти, съпасати «берегти, рятувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Спас «спаситель»
спаса́ти
спасе́нний
спасе́нник «праведник; говільник»
спасе́ння
Спаси́тель
спа́сівка «піст у кінці літа; сорт яблук, груш»
спа́сівський
спасівча́ний
спасі́ння
упасти́ся «врятуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
спасці́ся «врятуватися» білоруська
спася́ «врятувати» болгарська
spasć «уберегти» верхньолужицька
съпасти «врятувати» давньоруська
спаси македонська
спасти́ російська
спа́сти сербохорватська
спа̑сти «тс.» сербохорватська
spasit' «тс.» словацька
съ- «з-» старослов’янська
па́сти «берегти, пасти» старослов’янська
съпасти старослов’янська
съпасати «берегти, рятувати» старослов’янська
spasiti чеська

упа́саний «дуже гладкий, товстий (про людину)»

похідне утворення від упаса́ти «пасучи худобу, птицю, давати їм можливість добре наїстися», упа́стися «напастися; відгодуватися, стати гладким»;
пор. опа́систий «огрядний», о́пасний «вгодований, жирний» Ж, упа́слий «легковідгодовуваний»;
бр. [упа́сены] «вгодований»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
упа́сены «вгодований» білоруська
упаса́ти «пасучи худобу, птицю, давати їм можливість добре наїстися» українська
упа́стися «напастися; відгодуватися, стати гладким» українська
опа́систий «огрядний» українська
о́пасний «вгодований, жирний» українська
упа́слий «легковідгодовуваний» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України