УВЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
верий «вигнутий, зігнутий, скручений, скоцюрблений»
дальша етимологія остаточно не встановлена;
реконструювалося (Machek ESJČ 672) псл. *ѵіrъ «косий», яке зіставлялося з дірл. fiar, лит. pavairùs «тс.»;
слов’янські форми пов’язуються також (Куркина Этимология 1970, 100– 102) з р. [ви́рити] «дивитися», схв. víriti «тс.», укр. ви́рла «випуклі очі», др. увирити «скосити» (про очі);
ч. (мор.) [uvírý] «покороблений, викривлений», [uvěrý], ст. uvirý, uvířlivý «тс.», слц. [úveriť] «кривити, коробити», слн. svréti «зморщуватися, збиратися в складки», zvirati «потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зуверіти
«покоробитися»
уве́ра
«уперта особа»
уве́рий
«кривий; упертий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fiar | давньоірландська |
| увирити «скосити» (про очі) | давньоруська |
| pavairùs «тс.» | литовська |
| *ѵіrъ «косий» | праслов’янська |
| ви́рити «дивитися» | російська |
| víriti «тс.» | сербохорватська |
| úveriť «кривити, коробити» | словацька |
| svréti «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» | словенська |
| zvirati «зморщуватися, збиратися в складки»«потягуватися в усі боки; викривлятися; повертатися; згинатися» | словенська |
| ви́рла «випуклі очі» | українська |
| uvěrý | українська |
| uvírý «покороблений, викривлений» (мор.) | чеська |
| uvirý «тс.» | ? |
| uvířlivý «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України