УВ — ЕТИМОЛОГІЯ
у (прийменник з місц. і зн. в.)
псл. vъ;
результат фонетичної видозміни прийменника псл. *vъn (‹*ъn ‹ іє. *on), у якому початкове v- протетичного походження;
споріднене з прус. еn «в», лтс. ìе- «тс.», лит. į˜, іñ(g) «тс.», гр. ἐν, ἐνί, [ἰν], лат. en, in, ірл. in, гот. in, нвн. in;
стсл. въ зі зн. в. пов’язувалося з іє. *up-, *ub- (Meillet IF Anz. 21, 85, Études 160);
р. в, в-, во, во-, вн-, бр. у, ў, ва-, ува-, др. въ, въ(н)-, п. w, we, w(n)-, ч. v, ve, v(n)-, слц. v, vo, вл. w, we, wo, wó, нл. w, we, wo, wa, болг. в, във, у, ув, м. в, во, у, схв. у, ва-, слн. v, стсл. въ, въ(н)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в
в-
вві-
ув
ув-
уві
уві-
уво
(префікс)
уво-
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
у | білоруська |
ў | білоруська |
ва- | білоруська |
ува- | білоруська |
в | болгарська |
във | болгарська |
у | болгарська |
ув | болгарська |
w | верхньолужицька |
we | верхньолужицька |
wo | верхньолужицька |
wó | верхньолужицька |
in | готська |
ἐν | грецька |
ἐνί | грецька |
ἰν | грецька |
въ | давньоруська |
въ(н)- (н)- | давньоруська |
*on | індоєвропейська |
*up- | індоєвропейська |
*ub- | індоєвропейська |
in | ірландська |
en | латинська |
in | латинська |
ìе- «тс.» | латиська |
į˜ | литовська |
іñ(g) «тс.» | литовська |
в | македонська |
во | македонська |
у | македонська |
w | нижньолужицька |
we | нижньолужицька |
wo | нижньолужицька |
wa | нижньолужицька |
in | нововерхньонімецька |
w | польська |
we | польська |
w(n)- | польська |
vъ | праслов’янська |
*vъn (‹*ъn ‹ іє. *on) | праслов’янська |
еn «в» | прусська |
в | російська |
в- | російська |
во | російська |
во- | російська |
вн- | російська |
у | сербохорватська |
ва- | сербохорватська |
v | словацька |
vo | словацька |
v | словенська |
въ | старослов’янська |
въ | старослов’янська |
въ(н)- | старослов’янська |
v | чеська |
ve | чеська |
v(n)- | чеська |
у (прийменник з род. в.)
псл. u, u-;
споріднене з прус. au- (aumūsnan «умивання»), лтс. au- (aumanis «не при своєму розумі»), лит. au- (auliñk «взагалі»), лат. au- (auferre «забирати», aufugiо «тікаю, уникаю»), гр. αὐ˜ «знову; далі», дірл. ó, úа «від, геть», гот. auþeis «пустинний» (*auti̯os «віддалений»), дінд. áva «вниз; геть», ав. ava «тс.», що зводяться до іє. *au- «у; від; з; вниз»;
р. у, у-, бр. у, ў, ува-, др. стсл. оу, у, у, п. ч. слц. u, болг. схв. у;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в
в-
ув
(префікс)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ava «тс.» | авестійська |
у | білоруська |
ў | білоруська |
ува- | білоруська |
у | болгарська |
auþeis «пустинний» (*auti̯os «віддалений») | готська |
αὐ˜ «знову; далі» | грецька |
áva «вниз; геть» | давньоіндійська |
ó | давньоірландська |
úа «від, геть» | давньоірландська |
оу | давньоруська |
у | давньоруська |
ү | давньоруська |
*au- «у; від; з; вниз» | індоєвропейська |
au- (auferre «забирати», aufugiо «тікаю, уникаю») | латинська |
auferre «забирати» | латинська |
aufugiо «тікаю, уникаю» | латинська |
au- (aumanis «не при своєму розумі») | латиська |
aumanis «не при своєму розумі» | латиська |
au- (auliñk «взагалі») | литовська |
auliñk «взагалі» | литовська |
u | польська |
u | праслов’янська |
u- | праслов’янська |
au- (aumūsnan «умивання») | прусська |
aumūsnan «умивання» | прусська |
у | російська |
у- | російська |
у | сербохорватська |
u | словацька |
оу | старослов’янська |
ү | старослов’янська |
у | старослов’янська |
u | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України