ТУМБОЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́мба «стовпчик біля дороги; кругла споруда для наклеювання афіш, оголошень; невелика шафка»

запозичення з німецької мови;
н. Túmbe «могила, труна, яма» через пізньолат. tumba «могила» зводиться до гр. τύμβος «пагорб; могильний курган», спорідненого з лат. tumulus «пагорб», двн. dūmo, нвн. Daumen «великий палець»;
р. бр. ту́мба «стовпчик; підставка; шафка», п. ч. слц. tumba «саркофаг», болг. ту́мба «натовп, ватага; (заст.) пагорб», м. тумба «гірка, пагорб, замет», схв. tȗnba «могила», слн. túmba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ту́мбочка «невелика шафка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́мба «стовпчик; підставка; шафка» білоруська
ту́мба «натовп, ватага; (заст.) пагорб» болгарська
τύμβος «пагорб; могильний курган» грецька
dūmo давньоверхньонімецька
tumulus «пагорб» латинська
тумба «гірка, пагорб, замет» македонська
Túmbe «могила, труна, яма» німецька
Daumen «великий палець» нововерхньонімецька
tumba «могила» пізньолатинська
tumba «саркофаг» польська
ту́мба «стовпчик; підставка; шафка» російська
tȗnba «могила» сербохорватська
tumba «саркофаг» словацька
túmba словенська
tumba «саркофаг» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України