ТРАФАРЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
трафаре́т «платівка, в якій прорізані малюнки, літери чи цифри для відтворення їх на якійсь поверхні; зразок, шаблон»
запозичення з італійської мови;
іт. traforetto, букв. «продірявлений» пов’язане з traforo «продірявлювання, проколювання», traforare «свердлити; пробивати, проколювати», яке походить від лат. transforāre «тс.», що складається з префікса trans- «крізь, через» і дієслова foro, forāre «свердлити, проколювати», спорідненого з двн. borōn «тс.», гр. φαρόω «орю», псл. *borna «борона»;
р. болг. трафаре́т, бр. трафарэ́т, п. trafaret, слц. traforetný «шаблонний, трафаретний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трафаре́тити
трафаре́тка
трафаре́тник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трафарэ́т | білоруська |
| трафаре́т | болгарська |
| φαρόω «орю» | грецька |
| borōn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| traforetto | італійська |
| traforo «продірявлювання, проколювання» | італійська |
| traforare «свердлити; пробивати, проколювати» | італійська |
| transforāre «тс.» | латинська |
| trans- «крізь, через» | латинська |
| forāre «свердлити, проколювати» | латинська |
| foro | латинська |
| trafaret | польська |
| *borna «борона» | праслов’янська |
| трафаре́т | російська |
| traforetný «шаблонний, трафаретний» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України