ТРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тра́тити

псл. tratiti;
споріднене з лит. trótinti, trótinu «дражнити; знущатися», [trúotas] «точильний камінь», лтс. truõts «точило», гот. us-þrōþjan «розучувати», двн. drāt (нвн. Draht) «дріт, нитка», дісл. þraðr (ісл. þráður) «тс.»;
припускається можливість походження псл. trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) від іє. *ter- (*tr-), того самого, що і в псл. traviti «травити» або *terti «терти»;
недостатньо обґрунтоване пояснення псл. tratiti як результату контамінації traviti і ratiti (Machek ESJČ 649);
р. тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]», бр. тра́ціць, п. tracić, ч. tratiti «губити», слц. tratit’ «тс.», схв. тра̏тити «витрачати, втрачати», слн. trátiti, стсл. тратити, траѱѫ «знищувати, губити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́трата
ви́трати
витра́тний
втра́та
втра́тний
затра́та
затра́тний
переви́трата
потра́та «утрата»
розтра́та
розтра́тливий
розтра́тник
стра́та
страте́нець «засуджений до смертної кари; [борець Нед]» (заст.)
стра́тити «втратити, згубити; позбавити життя; [втратити право на продовження гри Ме]»
стра́тище «місце, де карають смертною карою»
стра́тка «помилка у грі, втрата права на продовження гри»
стра́тниця «тс.»
стра́ток «смертна кара»
страч «аборт»
страча́ «достроково народжена дитина»
стра́ча «страта»
стра́че «тс.»
страччу́к «достроково народжена дитина; покинута дитина; чорт, який губить людей»
тра́та
тра́титися «робити витрати; губитися, зникати; [жартувати, робити витівки] О»
трача́ти «тратити»
утра́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́ціць білоруська
us-þrōþjan «розучувати» готська
drāt «дріт, нитка» (нвн. Draht) давньоверхньонімецька
þraðr «тс.» (ісл. þráður) давньоісландська
*ter- (*tr-) індоєвропейська
*tr- індоєвропейська
þráður ісландська
truõts «точило» латиська
trótinti литовська
trótinu «дражнити; знущатися» литовська
trúotas «точильний камінь» литовська
Draht нововерхньонімецька
tracić польська
tratiti праслов’янська
trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) праслов’янська
traviti «травити» праслов’янська
*terti «терти» праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥sta праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥t-t-a праслов’янська
tratiti праслов’янська
traviti праслов’янська
ratiti праслов’янська
тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]» російська
тра̏тити «витрачати, втрачати» сербохорватська
tratit' «тс.» словацька
trátiti словенська
тратити старослов’янська
траѱѫ «знищувати, губити» старослов’янська
tratiti «губити» чеська

тра́тта «переказний вексель»

іт. tratta «тс.» пов’язане з trarre «тягнути; переводити на іншу особу», що зводиться до лат. traho «тягну»;
запозичення з італійської мови;
р. бр. тра́тта, п. ч. слц. trata, схв. тра́та, слн. tráta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трат
тра́та «тс.»
тра́тка «тс. Нед; договір купівлі-продажу землі на гербовому папері О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́тта білоруська
tratta «тс.» італійська
trarre «тягнути; переводити на іншу особу» італійська
traho «тягну» латинська
trata польська
тра́тта російська
тра́та сербохорватська
trata словацька
tráta словенська
trata чеська

трач «пиляр; той, що розпилює колоди на дошки; [пристрій для розпилювання колод на дошки О]»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. tracz «розпилювач, лісопильня» пов’язане з trzeć «терти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трат «тирса; обрізок шкіри»
тра́цький «лісопильний»
трача́р «трач»
трачи́на «тирса»
трачи́ння «тс.»
трачі́вня «лісопильня»
тра́чка «лісопильня; козли, на яких ріжуть дошки О; ручне розпилювання деревини на дошки Корз»
тра́чник «трач»
трачува́ти «розпилювати на дошки»
тротови́на «тирса»
трочи́на
трощина́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tracz «розпилювач, лісопильня» польська
trzeć «терти» польська

троти́нниця (зоол.)(у сполученнях [т. ивова] «червиця вербова, трач вербовий, Cossus ligniperda (Cossus cossus L.)»

[т. каштанова] «трач каштановий, Cossus aesculi»);
назва комах-шкідників дерев, пов’язана з [трат] «тирса», [тротови́на, трочи́на] «тс.», трач (ент.) «пильщик»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трат «тирса» українська
тротови́на «тс.» українська
трочи́на «тс.» українська
трач «пильщик» (ент.) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України