ТОРКОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
теркота́ти «торохтіти; видавати часті різкі звуки (про птахів); цвіркотати (про комах); [лаяти; молоти язиком, ляпати О]»
звуконаслідувальні утворення, паралельні до торкота́ти, торкоті́ти, теремкоті́ти, торохті́ти;
пор. лит. tarkšėˊti «тріщати, гриміти»;
п. terkotać «торохтіти», слц. trkotat’ «тс.», слн. tŕkati «стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терешкота́ти
«молоти язиком, ляпати»
теркоті́ти
теркотли́вий
тиркота́йло
«тріскачка»
тиркота́ти
«теркотати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tarkšėˊti «тріщати, гриміти» | литовська |
| terkotać «торохтіти» | польська |
| trkotat' «тс.» | словацька |
| tŕkati «стукати» | словенська |
| торкота́ти | українська |
| торкоті́ти | українська |
| теремкоті́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
торкота́ти «торохтіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до теркота́ти, торготі́ти, торохті́ти, торо́чити;
р. то́ркать «стукати», бр. [тарката́ць] «теркотати», п. tarkotać «стукотіти» (про стукіт мотора, поїзда), ч. trkat «стукотіти», слц. trkotat’ «базікати», болг. тра́кам «стукати, цокати, клацати», м. трака «стукати, клацати; торохтіти», слн. tŕkati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прито́ркувати
«поговорювати; натякати»
торкітли́вий
«балакливий»
торконі́ти
«теркотати»
(про крик жовни)
торкоті́ти
«тс.»
торкотли́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарката́ць «теркотати» | білоруська |
| тра́кам «стукати, цокати, клацати» | болгарська |
| трака «стукати, клацати; торохтіти» | македонська |
| tarkotać «стукотіти» (про стукіт мотора, поїзда) | польська |
| то́ркать «стукати» | російська |
| trkotat' «базікати» | словацька |
| tŕkati «тс.» | словенська |
| теркота́ти | українська |
| торготі́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
| торо́чити | українська |
| trkat «стукотіти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України