ТОЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

фр. tôle (‹[taulo]) «листове залізо, покрівельне залізо» є діалектною формою слова table «стіл; дошка; плита»;

запозичення з французької мови;

р. бр. толь, болг. тол;

р. [отто́ль, отто́ле, отту́ль], бр. адту́ль, др. отътоль «звідти; відтоді», отътолѣ, отътоли, отътоля, стсл. отътоли, отътолѣ «тс.»;

форма відті́ль утворена з прийменника від і займенника *тіль з давнішого *толь, псл. *toljь, що є, очевидно, формою родового відмінка множини;

псл. *otъtoljь означало, мабуть, «з тих місць, з тих пір»;

форма відтіля́ (др. отътоля) є видозміною давнішого отътолѣ, якщо це не утворення від форми давнього родового однини вказівного займенника *толь – *толя́;

зміна голосного о в і зумовлена тут впливом форми ві́дті́ль;

очевидно, первісне *пості́ль (‹*постоль), що утворилося внаслідок злиття прийменників по, съ (пізніше з) і прислівника толь (пор. др. толь «стільки, так»), генетично пов’язаного з укр. тільки;

аналогічними утвореннями є гр. τηλίϰος «такий великий, такий сильний», лат. tālis «такий; такий важливий», лит. tõlei «доти, до того часу»;

псл. tolikъ «такий великий, такий числом», суфіксальне утворення від псл. *toli «стільки», що складається з вказівного займенника *to- «той» і частки li «чи» (пор. стсл. толи «до того, до такої міри», толь «стільки»);

р. то́лько «тільки», бр. то́лькі «тс.», др. толико «стільки; тільки», только «тс.», п. tylko «тільки», ч. tolik «стільки», toliko «тільки», слц. tol’ko «стільки», tol’ký «такий великий, такий значний», болг. то́лко «стільки», м. толку, схв. толѝко̄, слн. tóliko «тс.», tólik «такий великий», стсл. толикъ «тс., такий численний»;