ТЛУМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
тлу́ми́ти «знищувати, нівечити; заглушати; бити, лупцювати СУМ, Нед, [поїдати Нед]»
запозичення з польської мови;
п. tłumić «придушувати, заглушати, стримувати» відповідає укр. [то́вмити (щось у собі)] «критися зі своїм горем або болем»;
бр. тлумі́ць «морочити голову», [«псувати (посів); жартувати, говорити дурниці»], п. tłumić «придушувати, глушити, гамувати, поборювати, стримувати; товктися, битися», ст. tłomić «тс.», ч. tlumit «приглушувати, стримувати, зм’якшувати», слц. tlmit’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тлумити
«вигнати, виселити»
натлу́митись
«набігатися, натомитися Мо; находитися ЛЧерк»
притлуми́ти
притлу́млений
притлу́млювати
притлумля́ти
тломи́ти
«знищувати, поїдати»
тлум
«витівка, пустощі, знущання, навмисне псування»
тлу́митися
«пустувати; боротися»
тлу́мка
«затуманення зору або свідомості»
тлумли́вий
«заглушений, глухий»
тлумо́виско
«майданчик для дитячих ігор»
тулума́нити(ся)
«товкти(ся), вовтузити(ся)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тлумі́ць «морочити голову» | білоруська |
tłumić «придушувати, заглушати, стримувати» | польська |
tłumić «придушувати, глушити, гамувати, поборювати, стримувати; товктися, битися» | польська |
tłomić «тс.» (ст.) | польська |
tlmit' «тс.» | словацька |
то́вмити «критися зі своїм горем або болем» (щось у собі)] | українська |
tlumit «приглушувати, стримувати, зм’якшувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України