ТАЛАП — ЕТИМОЛОГІЯ
тала́пати «утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті; [каламутити воду, хлюпаючись у ній; бруднити чимось рідким]»
звуконаслідувальне утворення, похідне від вигуку тала́п ([таля́п], телеп);
пор. ля́пати від вигуку ляп;
п. [tałapać się] «плескатися, хлюпатись у воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зателе́па
зателе́паний
зателе́патися
зателе́пуватий
тала́п
(виг.)
талапани́на
«копирсання в брудній рідині Ме»
таля́п
«талап»
таля́палка
«жінка, яка возиться з якоюсь рідиною; замазура, нехлюя, нечепура»
таля́пало
«чоловік, який возиться з рідиною, розливаючи її; нехлюй, нечепура»
таляпани́на
«заняття, возня з чимось рідким; мазанина, ляпанина»
таля́пати
«тс.»
таля́пи
«помиї»
таляпу́-таляпу́
(вигук для вираження тривалого рівномірного бовтання в рідині)
таляпу́щий
«який любить возитися з рідиною, розливаючи її»
теле́п
теле́пнути
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tałapać się «плескатися, хлюпатись у воді» | польська |
тала́п ([таля́п], телеп) | українська |
таля́п | українська |
телеп | українська |
ля́пати | українська |
ляп | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України