СІН — ЕТИМОЛОГІЯ

сі́но

псл. sěno;
споріднене з лит. šiẽnas «сіно», лтс. sìens, очевидно, також гр. ϰοινά «тс.»;
спроби пов’язання із сі́кти́ через гіпотетичну проміжну форму псл. *sěkno або виведення від сі́яти (Брандт РФВ 24, 150–151) необґрунтовані;
р. м. се́но, бр. се́на, др. сѣно, п. siano, ч. слц. нл. seno, вл. syno, болг. сено́, схв. се̑но, си̏jено, слн. senó, стсл. сѣно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сільни́к «комора, склад; сінник Нед; матрац, набитий соломою Чаб»
сіна́ж «приміщення для сіна»
сіни́на
сінни́й
сінни́к «приміщення для сіна; матрац, набитий сіном»
сіняни́ця «стодола»
сіня́нка «приміщення для сіна»
сіня́нки «драбини для перевезення сіна»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́на білоруська
сено́ болгарська
syno верхньолужицька
ϰοινά «тс.» грецька
сѣно давньоруська
sìens латиська
šiẽnas «сіно» литовська
се́но македонська
seno нижньолужицька
siano польська
sěno праслов’янська
*sěkno або виведення від сі́яти праслов’янська
се́но російська
но сербохорватська
seno словацька
senó словенська
сѣно старослов’янська
jено українська
seno чеська
сі́кти́ ?

си́ній

псл. sinjь, споріднене зі sьjati «сяяти», sivъ «сивий»;
зіставляється з лит. sóvas «світлої масті», šėˊmas (sė˜mas) «попелястий, сіруватий, синій», дінд. śyāmáḥ «чорний, темний»;
р. си́ний, бр. сі́ні, др. синии, п. siny, ч. слц. sinó, болг. м. син, схв. си̑њū «сіруватий, синій», слн. sínji, стсл. синь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про́синь
си́на́вий
сине́ць «синяк»
сини́зна́
си́ник «глаукома» (мед.)
сини́ло «синя фарба; синька»
сини́льний
сини́льниця «фарбувальниця запасок у синій колір»
сини́ти
си́ні́ти
сині́тка «вид плахти»
сині́шати
си́нка «синька для білизни; синя фарба»
синь
си́нька
си́нько «водяник, синюватий бог річок»
синьота́ «синій колір»
синьо́тка
синьо́ша (назва блакитно-сірої корови)
синюва́тий
синю́х «сиворакша, Coracias garrula» (орн.)
синю́ха «ціаноз» (мед.)
синю́шний
синя́ва «вид риби»
си́нява «синь; [чорно-синя велика хмара Нед; глибина Нед]»
синя́вець «голуб’янка, Lycaena Fabr.» (ент.)
си́ня́вий
синявча́ (назва сірої корови)
синя́к «синець; [(орн.) голуб-синяк, Columba oenas]»
синяти́на «синька для білизни»
си́нятина «синець»
синяти́ти «синити (білизну)»
синя́тка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сі́ні білоруська
син болгарська
śyāmáḥ «чорний, темний» давньоіндійська
синии давньоруська
sývas «світлої масті» литовська
šėˊmas литовська
sė˜mas литовська
син македонська
siny польська
sinjь праслов’янська
sьjati «сяяти» праслов’янська
sivъ «сивий» праслов’янська
си́ний російська
си̑њū «сіруватий, синій» сербохорватська
siný словацька
sínji словенська
синь старослов’янська
siný чеська

сіна́ж «прісний силос із прив’ялених трав»

похідне утворення з новим запозиченим суфіксом -аж- від основи іменника сі́но (див.);
р. сена́ж;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сіна́жний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сена́ж російська
-аж- ?
сі́но ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України