СУБІР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бір «сосновий ліс»
псл. borъ «сосна; сосновий ліс» від того самого кореня іє. *bher-/bhor-, що й борода́;
споріднене з дісл. bǫrr «дерево», дангл. bearu «ліс», двн. baro «тс.»;
зближується також (Persson Beitr. 993) з слн. brìn, brìna «яловець, сосна» або (Walter Slavia 36, 260–262) з герм. *fоrhu «сосна»;
допускався (Brückner 36) зв’язок з псл. bara «болото»;
висловлювалась безпідставна думка (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;
р. бр. бор, др. боръ (бъръ) «сосна; сосновий ліс», п. вл. bór «бір», ч. bor «ліс», слц. bôr «сосна; сосновий ліс», нл. bór «сосна», болг. м. бор, схв. бȏр, слн. bȏr, bóra «тс.», стсл. бориѥ «сосна», борь «сосновий ліс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бірни́к
«дрібний сосновий ліс, сосновий гай»
боравиха
боржни́к
«білий гриб»
борове́ць
«сосновий жук, довгоносик»
борови́к
«[житель бору]; білий гриб, Boletus edulİs Bull. Mak»
борови́на
«бір; трясовина»
борови́ця
«бір»
боровни́ця
«тс.»
борушки́
«шишки»
боря́к
«лісок»
су́бір
«мішаний ліс (сосна з дубом або ялиною)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бор | білоруська |
| бор | болгарська |
| bór «бір» | верхньолужицька |
| *fоrhu «сосна» | германські |
| bearu «ліс» | давньоанглійська |
| baro «тс.» | давньоверхньонімецька |
| bǫrr «дерево» | давньоісландська |
| боръ «сосна; сосновий ліс» (бъръ) | давньоруська |
| *bher-/bhor- | індоєвропейська |
| бор | македонська |
| bór «сосна» | нижньолужицька |
| bór «бір» | польська |
| borъ «сосна; сосновий ліс» | праслов’янська |
| bara «болото» | праслов’янська |
| бор | російська |
| бȏр | сербохорватська |
| bôr «сосна; сосновий ліс» | словацька |
| brìn | словенська |
| bȏr «тс.» | словенська |
| bóra «тс.» | словенська |
| бориѥ «сосна» | старослов’янська |
| борь «сосновий ліс» | українська |
| bor «ліс» | чеська |
| brìna «яловець, сосна» | ? |
собо́р «збір, збори; церковні збори; синод; головна чи велика церква (будівля)»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. съборъ «зібрання; рада; збори духовенства; богослужіння», утворене з префікса съ- «з» і основи бор-, пов’язаної з бьрати «брати», є калькою гр. συναγωγή «збори; сход, громада», пов’язаного з дієсловом συνάγεω зводити, зносити», утвореним з префікса συν «з-» і дієслова ἄγειν «вести»;
р. собо́р, бр. сабо́р, др. съборъ «собор, зібрання», п. sobór «зібрання вищого духовенства; головна церква» (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
собі́р
«собор, зібрання»
собо́рець
«маленька церква; збори священиків і всього причту для сповіді»
собо́рище
«собор, зібрання»
собо́рний
«пов’язаний із собором; об’єднаний, неподільний»
собо́рність
собо́рування
«обряд помазання тяжкохворого»
собо́рува́ти
«здійснювати обряд соборування»
соборя́нин
«священнослужитель соборної церкви»
субі́р
«тс.»
субо́р
«собор»
суборовий
«соборний»
(церк.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сабо́р | білоруська |
| συναγωγή «збори; сход, громада» | грецька |
| съборъ «собор, зібрання» | давньоруська |
| sobór «зібрання вищого духовенства; головна церква» (з рос.) | польська |
| собо́р | російська |
| съборъ «зібрання; рада; збори духовенства; богослужіння» | старослов’янська |
| съ- «з» | ? |
| бор- | ? |
| бьрати «брати» | ? |
| συν «з-» | ? |
| ἄγειν «вести» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України