СТУПИР — ЕТИМОЛОГІЯ
сту́па
псл. *stǫpa «ступа; товкач, макогін»;
очевидно, давнє запозичення з германських мов;
зіставляється з снн. stampe «трамбівка», дангл. stampe «ступа», днн. stamp «знаряддя для товчення», двн. stampf «тс.», пов’язаними з снн. снідерл. stampen «розчавлювати, роздавлювати», дангл. stempan «товкти у ступі», двн. stam(p)fōn, дісл. stappa «бити, товкти» (‹*stampa), франк. ст. *stampōn;
іє. *stemp-/(s)temb-/stembh-;
недостатньо об´рунтоване твердження (Преобр. II 408; Младенов 615, 616; Machek ESJČ 579–580) про власне слов’янське походження;
р. бр. сту́па, др. ступа, п. stępa, ч. stoupa, ст. stúpa, слц. вл. нл. stupa, полаб. stǫ̇po, болг. стъ́па, схв. сту̏па «масничка; ступа», слн. stópa «ступа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ступа́р
«сукновал; [водяна сукновальня]»
сту́патень
«частина ступи»
ступерна́к
«товкач»
сту́пи
«пристрій, у якому б’ють вовну»
(мн.)
ступи́р
«товкач»
сту́пі́р
«тс.»
сту́пка
ступни́к
«сукновальня, пересувна сукновальня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сту́па | білоруська |
стъ́па | болгарська |
stupa | верхньолужицька |
stampe «ступа» | давньоанглійська |
stempan «товкти у ступі» | давньоанглійська |
stampf «тс.» | давньоверхньонімецька |
stam(p)fōn | давньоверхньонімецька |
stappa «бити, товкти» (‹*stampa) | давньоісландська |
stamp «знаряддя для товчення» | давньонижньонімецька |
ступа | давньоруська |
*stemp-/(s)temb-/stembh- | індоєвропейська |
stupa | нижньолужицька |
stǫ̇po | полабська |
stępa | польська |
*stǫpa «ступа; товкач, макогін» | праслов’янська |
сту́па | російська |
па «масничка; ступа» | сербохорватська |
stampe «трамбівка» | середньонижньонімецька |
stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонижньонімецька |
stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонідерландська |
stupa | словацька |
stópa «ступа» | словенська |
*stampōn | франкська |
stoupa | чеська |
*stampōn | ? |
stúpa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України