СТРИГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
стри́гти
псл. *strigti «стригти», *strigati «тс.», паралельне до strъgati «стругати»;
споріднене з прус. strigli «будяк, чортополох», дангл. strīcan «намазувати, гладити», двн. strīhhan, дісл. strȳkva, гол. strijken «тс.», лат. stringere «торкатися; здирати», strigilis «скребло»;
іє. *strī˘g-/ streig- «гладити»;
припущення про рухоме s-, псл. *strikti і зближення з лит. riẽkti «різати», іє. *reik- (Machek ESJČ 588; Dostál ZfSlPh 29, 218) недостатньо обґрунтоване;
р. стричь, стригу́, бр. стры́гчы, др. стричи, стригу, п. strzyc, strzygę, ч. stříhati, ст. stříci, слц. strihat’, вл. třihać, нл. stśigaś, [strigaś], полаб. strai̯zĕ «стриже», болг. стрига́, м. стриже, схв. стри̏ћи, стри́же̑м, слн. stríči, strížem, стсл. стришти, стригѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́стриг
обстри́жчини
«обряд першої стрижки дитини»
перестри́г
«повторне стриження вовни»
пере́стрига
«вівця, яка двічі за літо стрижеться; вовна повторної стрижки; пристрижена овчина старої вівці»
пере́стрижка
«руно з однорічної вівці»
підстрига́ч
«той, хто підстригає вовну на сукні»
підстри́жка
по́стриг
«обряд постригання в ченці»
пострига́льня
(тех.)
пострига́ч
«перукар»
постриже́ник
«чернець»
постри́жини
постри́жник
«тс.»
постри́жчини
«тс.»
розстри́га
стри́га
«коротко обстрижена покритка; [обстрижена дитина Нед]»
стри́гало
«овечі ножиці»
стрига́ль
стригну́ти
стригу́н
«однорічне лоша; [стригаль Нед]»
стриж
«стриження, стрижка (овець)»
стрижа́й
«стригаль»
стрижа́к
стрижа́чка
«кобила на другому році; безоста пшениця Нед»
стрижачо́к
«дворічне лоша»
стрижба́
«стрижка (овець)»
стрижі́й
«стригаль»
стри́жка
«стриження; спосіб, форма підстригання; [острижена вівця; обстрижений (про дитину та ін.); гривка волосся на чолі у дівчат О]»
стрижки́
«вівці, яких можна стригти»
стри́жки
«спущені на чоло пасма підстриженого волосся»
стрижча́
«стригунець (лоша)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стры́гчы | білоруська |
стрига́ | болгарська |
třihać | верхньолужицька |
strijken «тс.» | голландська |
strīcan «намазувати, гладити» | давньоанглійська |
strīhhan | давньоверхньонімецька |
strȳkva | давньоісландська |
стричи | давньоруська |
*strī˘g- / streig- «гладити» | індоєвропейська |
*reik- | індоєвропейська |
stringere «торкатися; здирати» | латинська |
strigilis «скребло» | латинська |
riẽkti «різати» | литовська |
стриже | македонська |
stśigaś | нижньолужицька |
strai̯zĕ «стриже» | полабська |
strzyc | польська |
strzygę | польська |
*strigti «стригти» | праслов’янська |
*strigati «тс.» | праслов’янська |
strъgati «стругати» | праслов’янська |
*strikti | праслов’янська |
strigli «будяк, чортополох» | прусська |
стричь | російська |
ћи | сербохорватська |
strihat' | словацька |
stríči | словенська |
strížem | словенська |
стришти | старослов’янська |
стригу́ | українська |
стригу | українська |
strigaś | українська |
стри́ | українська |
стригѫ | українська |
stříhati | чеська |
stříci | ? |
стрижо́га «тонкий лід (на річці); іній, паморозь (на деревах)»
запозичення з польської мови;
п. strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)», stryż, śryz, śryż, śryź «тс.», śreżoga «паморозь, іній», [sreżoga, srzeżoga, śrzeżoga, śrezoga, srezoga, srozoga, strzeżoga, stryzoga, śryzoga] «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь», як і ч. [stříž] «тонкий лід на воді», [střížek] «тс.», [мор. tříšt’] «лід з водою», слц. [striež] «хмара (без дощу); паморозь, іній», [striežava] «тс.», [stríž] «паморозь, іній», [strížava, sriež] «тс.», srež «зернистий сніг», вл. srěž «лід (тонкий); паморозь, іній», srěš, нл. srěž «тонкий лід», болг. м. скреж «іній, паморозь», схв. сре̑ш «винний камінь», srı̏ješ «цвіль», striješ «тс.», srȋž «винна цвіль», слн. sréž «паморозь, іній; плавучий лід», стсл. срѣшь «гуща (винна)», відповідають укр. [сере́ш] «тонка крига на воді» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сріж
«покришений дрейфуючий лід»
стриг
«тонкий лід (на річці); імла»
стриж
стріж
«тс. ВеЛ; замерзлий лід на річці ВеНЗн; тонкий лід (на річці), імла ВеЗа»
стріжоґи
(мн.)
строжога
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скреж «іній, паморозь» | болгарська |
srěž «лід (тонкий); паморозь, іній» | верхньолужицька |
srěš | верхньолужицька |
скреж «іній, паморозь» | македонська |
tříšt' «лід з водою» | моравське |
srěž «тонкий лід» | нижньолужицька |
strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)» | польська |
stryż | польська |
śryz | польська |
śryż | польська |
śryź «тс.» | польська |
śreżoga «паморозь, іній» | польська |
sreżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śrzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śrezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srozoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
strzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
stryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
сре̑ш «винний камінь» | сербохорватська |
srı̏ješ «цвіль» | сербохорватська |
striješ «тс.» | сербохорватська |
srȋž «винна цвіль» | сербохорватська |
striež «хмара (без дощу); паморозь, іній» | словацька |
striežava «тс.» | словацька |
stríž «паморозь, іній» | словацька |
strížava «тс.» | словацька |
sriež «тс.» | словацька |
srež «зернистий сніг» | словацька |
sréž «паморозь, іній; плавучий лід» | словенська |
срѣшь «гуща (винна)» | старослов’янська |
сере́ш «тонка крига на воді» | українська |
stříž «тонкий лід на воді» | чеська |
střížek «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України