СТЕНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стена́ти «піднімати і опускати плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання»

не зовсім ясне;
виводиться від псл. *tęti (ten-) «тягти», відбитого також у затя́ти «покрити, затягти», стя́ти «зціпити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стена́тися «судорожно тремтіти, трястися (від хвилювання, переляку тощо); здригатися; коливатися, хитатися»
стену́ти
стену́тися «тс.; розгубитися, збентежитися, жахнутися; різким рухом кинутися, рушити куди-небудь»
стина́ти
стина́тися
стину́ти «тс.»
стину́тися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*tęti «тягти» (ten-) праслов’янська
ten- праслов’янська
затя́ти «покрити, затягти» українська
стя́ти «зціпити» українська

стена́ти «жалібно стогнати; плачучи, кричати»

псл. stenati «стогнати», пов’язане чергуванням голосних з stonъ «стогін», stonati «стогнати»;
споріднене з лит. stenėˊti, лтс. stenêt «тс.», прус. *stint, stīnons (акт. дієприкм. мин. ч.) «вистражданий, перенесений», дангл. stenan «стогнати», stunian, дісл. stynja «тс.», дінд. stánati «гримить, гуркоче», гр. στένει «позіхає, стогне»;
іє. *(s)ten-;
р. стена́ть, др. стена́ти, ч. stenati, слц. stenat’, болг. сте́ня «стогну», м. стенка «стогне», схв. стèњати, слн. stenjáti, стсл. стéнати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стеня́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сте́ня «стогну» болгарська
στένει «позіхає, стогне» грецька
stenan «стогнати» давньоанглійська
stunian давньоанглійська
stánati «гримить, гуркоче» давньоіндійська
stynja «тс.» давньоісландська
стена́ти давньоруська
*(s)ten- індоєвропейська
stenêt «тс.» латиська
stenėˊti литовська
стенка «стогне» македонська
stenati «стогнати» праслов’янська
stonъ «стогін» праслов’янська
stonati «стогнати» праслов’янська
*stint прусська
stīnons «вистражданий, перенесений» прусська
стена́ть російська
стèњати сербохорватська
stenat' словацька
stenjáti словенська
стéнати старослов’янська
stenati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України