СТАНС — ЕТИМОЛОГІЯ
станс «чотирирядкова строфа, що має закінчений зміст; (мн.) невеликий ліричний вірш, який складається з таких строф»
через російське посередництво запозичено з французької мови;
фр. stance «станс, строфа», як і англ. stanza «тс.», нім. Stánze «станси», виводиться від іт. stanza «строфа; кімната», що походить від слат. stantia «місцеперебування, житло», пов’язаного з лат. stans (род. в. stantis), дієприкметником від stāre «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
італійське слово пояснюється як калька ар. bait «вірш», первісно «дім, кімната»;
р. бр. станс, (мн.) ста́нсы, п. слц. stancа, ч. stance, болг. ста́нса, схв. ста̑нца, слн. stánca;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stanza «тс.» | англійська |
| bait «вірш» | арабська |
| станс (мн.) | білоруська |
| ста́нсы | білоруська |
| ста́нса | болгарська |
| stanza «строфа; кімната» | італійська |
| stans (род. в. stantis) | латинська |
| stāre «стояти» | латинська |
| Stánze «станси» | німецька |
| stancа | польська |
| stati | праслов’янська |
| станс (мн.) | російська |
| ста́нсы | російська |
| ста̑нца | сербохорватська |
| stantia «місцеперебування, житло» | середньолатинська |
| stancа | словацька |
| stánca | словенська |
| ста́ти | українська |
| stance «станс, строфа» | французька |
| stance | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України