СПІДЛОБА — ЕТИМОЛОГІЯ

лоб «чоло; [голова Ж; круглий камінь розміром з голову Ж; крутий схил гори; гола вершина; рівнина на підвищенні; невелика лісова галявина Ч; крутий горб Ник»

стсл. лъбьнъ «черепний»;
псл. lъbъ «череп; лоб, голова»;
припускається зв’язок з псл. lubъ (‹ *loub-) «луб, кора дерева, лико; кошик, обруч з кори; дерев’яний обвід (наприклад, сита)»;
тоді разом з ним походить від іє. *leubh-/leup- «лупити, усувати кору», звідки також псл. *lupiti, укр. лупи́ти;
пор. схв. лýбина «череп», слн. lubánja «тс.»;
первісним значенням псл. lъbъ у такому разі, очевидно, було «шкаралупа, лушпина» (пор. схв. ст. і діал. lup «череп» і [lȗp] «лушпина, шкаралупа»);
зіставляється також (Fraenkel IF 50, 7; Bezzenberger BB 4, 333; Schulze UAJb 7, 172) з гр. λόφος «потилиця, султан, з пір’я; гребінь гори, горб; кінський загривок», тох. A lap «голова»;
р. бр. лоб, др. лъбъ «череп, голова; купол церкви», п. łeb «голова тварини; (розм.) голова; [чоло]; (ст.) череп», ч. слц. leb «череп, голова», болг. лоб «тім’я, лоб» (з р.), [лъб] «череп, чоло», схв. лòбања «череп», слн. leb (ləb) «чоло, череп; підвищення», lobánja «череп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вило́б «лоб» (у сполученні [з вилба́])
возло́б'я «волосся над лобом»
возло́бок «схил»
ліб «лоб»
ло́ба «віл з великим лобом і широко розставленими рогами»
лоба́к «круглий камінь»
лоба́нь «людина або тварина з широким і опуклим лобом»
ло́бас «з великим лобом; телепень»
лоба́стий
лоба́тий
лоба́ч «бовдур, лобур»
ло́бик «невелика лісова галявина»
ло́биця «лоб»
ло́бище «підвищене голе місце на лузі Ж; місце, де знаходяться круглі камені ВеНЗн»
лобко́ «людина з великим лобом»
лобко́вий
ло́бний
ло́бник «червоний залізняк»
лобня́к «гола вершина гори; підвищене місце, на якому ніщо не росте»
лобови́й
лобови́на «гола вершина гори; острівець на болоті»
лобо́к «(анат.) «підвищення на місці зрощення передніх кісток таза; [горб; гола вершина гори; рівнина на підвищенні; острівець на болоті Ч]»
лобчи́ско «черепна коробка»
надло́б'я
надлобко́вий
надло́бний
нало́бний
нало́бник
підлі́б «смуга на лобі нижче брів»
підло́б'я «тс.»
підло́бний
прилби́ця «шолом, каска» (заст.)
спідло́б'я
спі́дло́ба (Me)
спі́длуба «спідлоба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лоб білоруська
лоб «тім’я, лоб»р.) болгарська
лъб «череп, чоло» болгарська
лъбъ «череп, голова; купол церкви» давньоруська
*leubh-/leup- «лупити, усувати кору» індоєвропейська
łeb «голова тварини; (розм.) голова; [чоло]; (ст.) череп» польська
lъbъ «череп; лоб, голова» праслов’янська
lubъ «луб, кора дерева, лико; кошик, обруч з кори; дерев’яний обвід (наприклад, сита)» (‹ *loub-) праслов’янська
*loub- праслов’янська
*lupiti праслов’янська
lъbъ праслов’янська
лоб російська
лýбина «череп» сербохорватська
lup (ст.) сербохорватська
lup сербохорватська
lȗp сербохорватська
лòбања «череп» сербохорватська
leb «череп, голова» словацька
lubánja «тс.» словенська
leb «чоло, череп; підвищення»«череп» (l$əb) словенська
lobánja «чоло, череп; підвищення»«череп» (l$əb) словенська
ləb словенська
ləb словенська
ləb словенська
лъбьнъ «черепний» старослов’янська
lap «голова» тохарська А
лупи́ти українська
leb «череп, голова» чеська
λόφος «потилиця, султан, з пір’я; гребінь гори, горб; кінський загривок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України