СПЕКУЛЯНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
спекуля́ція «філософська умоглядна побудова; використання різниці в цінах для одержання зиску в торгівлі»
очевидно, через посередництво російської і польської мов запозичено з німецької;
нім. Spekulatión «спекуляція (філос., торг.)» походить від пізнього лат. speculātio «виглядання; дослідження, розмірковування, розвідка; споглядання, умогляд», пов’язаного з specere (specio) «дивитися»;
р. спекуля́ция, бр. спекуля́цыя, п. spekulacja, ч. spekulace, заст. spekulací, слц. špekulácia, вл. spekulacija, болг. спекула́ция, м. схв. шпекула́циjа, слн. spekulácija (філос.), špekulácija (торг.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
спекульну́ти
спекулюва́ти
спекуля́нт
спекуляти́вний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спекуля́цыя | білоруська |
| спекула́ция | болгарська |
| spekulacija | верхньолужицька |
| speculātio «виглядання; дослідження, розмірковування, розвідка; споглядання, умогляд» | латинська |
| specere | латинська |
| specio | латинська |
| шпекула́циjа | македонська |
| Spekulatión «спекуляція (філос., торг.)» | німецька |
| spekulacja | польська |
| спекуля́ция | російська |
| шпекула́циjа | сербохорватська |
| špekulácia | словацька |
| spekulácija (філос.), špekulácija (торг.) | словенська |
| špekulácija | словенська |
| spekulace | чеська |
| spekulací | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України