СОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

сова́ «сова; сова вухата, пугач, Asio otus L.; сова пугач, пуга, Bubo bubo L.; сова біла, снігова, Nyctea nyctea L.; сова сіра, погутькало, Strix aluco L.; сова яструбина, гуля, Surnia ulula L.» (орн.)

псл. sova давнього звуконаслідувального походження;
паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «тс.», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo «сова», hūwila «тс.», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити», з яким пов’язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «тс.», [ка́ва] «галка, сива ворона»;
р. сова́, бр. сава́, др. сова, п. вл. нл. sowa, ч. слц. sova, схв. со̏ва, слн. sôva, с.-цсл. сова;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засо́витися «спохмурніти, надутися (як сова)»
осові́лий
посовині́ти «знепритомніти, сп’яніти»
посові́лий
сов'я́тко
со́в'я́чий
совеня́
сови́ний
сови́нка «карликова сова, Surnia pygmaea»
совинча́ «совеня»
сові́ти
со́вка «совка-сплюшка, Otus Penn.»
сову́ля «сич, Athene»
усо́витися «стати похмурим, понуритися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сава́ білоруська
kaouen «тс.» бретонська
sowa верхньолужицька
sag «гуска» вірменська
couann «сова» давньобретонська
hūwo «сова» давньоверхньонімецька
kaha «галка» давньоверхньонімецька
kā́uti «кричить» давньоіндійська
сова давньоруська
*kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити» індоєвропейська
cuan «нічна сова» кімрська
cavannus «сіра сова»гал.) латинська
šaũkti «кричати» литовська
kóva «галка» литовська
sowa нижньолужицька
sowa польська
sova праслов’янська
kavъkati «кричати» праслов’янська
сова́ російська
сова сербо-церковнослов’янська
ва сербохорватська
sova словацька
sôva словенська
ка́вкати «тс.» українська
sova чеська
hūwila «тс.» ?
naktikóva «сова, нічний ворон» ?
ка́ва «галка, сива ворона» ?

са́вка «білоголова качка, Oxyura leucocephala Scop.» (орн.)

неясне;
пов’язування з сова́ (Горяев Доп. I 41) недостатньо обґрунтоване;
р. са́вка «тс.; зимова качка, Anas hiemalis», [саутка] «зимова качка», бр. [са́ўка] «сойка, сивоворонка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ўка «сойка, сивоворонка» білоруська
са́вка «тс.; зимова качка, Anas hiemalis» російська
саутка «зимова качка» російська
сова́ українська

сич «Athene Boie, (сич хатній) Athene noctua Scop.; [совка-сплюшка], Otus scops L.; сова вухата, Asio otus L. Шарл; крутиголовка, Junx torquilla L. ВеЛ» (орн.)

зіставляється ще (Mühl.–Endz. III 771–772; Petersson KZ 47, 241–242) з сова́, лит. šaũkti «кричати», лтс. sáukt «звати» або зближується (Otrębski Ез.-етн. изсл. 72) з лит. suõkti «кричати» (про сову);
пов’язується також із сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться);
очевидно, псл. *syt’ь з іє. *k’ūt-i̯-os (Mareš Slavia 1967, 366–369);
р. бр. сыч, п. syczek «совка-сплюшка», ч. sóc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup», sóček «сич хатній; [корольок, Glaucidium]», слц. sóč «сич хатній», sóčok krpató «корольок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сичак «крутиголовка»
сичик «корольок жовтоголовий, Regulus regulus L.»
сичик-горобець «Glaucidium passerinum L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыч білоруська
*k'ūt-i̯-os індоєвропейська
sàukt «звати» латиська
šaũkti «кричати» литовська
suõkti «кричати» (про сову) литовська
syczek «совка-сплюшка» польська
*syt'ь праслов’янська
сыч російська
sýč «сич хатній»«корольок» словацька
sýčok krpatý «сич хатній»«корольок» словацька
сова́ українська
сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться) українська
sýc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» чеська
sýček «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» чеська

со́вка «нічний метелик, нічниця, Noctua L.» (ент.)

щодо перенесення назви пор. нвн. Eulen «совки, Noctuidae» i Eule «сова»;
похідне утворення від сова́ «хижий нічний птах»;
назва зумовлена, очевидно, нічним способом життя цих метеликів;
пояснюють також тим, що голова совок нагадує голову сови;
р. со́вка «нічниця», бр. со́ўка «тс.», слц. [sova] «нічний метелик», слн. sóvka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

со́вкові «нічницеві, Noctuidae»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́ўка «тс.» білоруська
Eulen «совки, Noctuidae» нововерхньонімецька
со́вка «нічниця» російська
sova «нічний метелик» словацька
sóvka «тс.» словенська
Eulen «совки, Noctuidae» ?
Eule «сова» ?
сова́ «хижий нічний птах» ?

со́ва́ти

споріднене з лит. šáuti «совати; стріляти», лтс. šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати», а також з більш віддаленими хет. šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати», дінд. suváti «зрушує», гот. skewjan «іти», дісл. skjóta «стріляти, совати, штовхати», алб. heth «кидаю, вію зерно»;
псл. sovati, sunǫti;
р. сова́ть, су́нуть, бр. со́ваць, су́нуць, др. совати «кидати», сунути «кинути», п. suwać, sunąć, ч. sunouti, слц. sunút’, вл. suwać, sunyć, нл. suwaś, sunuś, болг. [со́вам], м. совалка (текст.) «човник», схв. са̏вало «тс.», [súnuti] «штовхнути», слн. súvаti, súniti, стсл. совати, соунѫти “«витягти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висува́нець
ви́сувка «засувка»
висувни́й
всувни́й
за́со́в
за́сова «круча»
за́совень «засув»
за́совка «засувка»
за́совня «затулка коло печі»
за́сув «засов»
за́су́ва «місце, де засунуло берег; провал»
за́сувка «засов; [защіпка; дощечка у ложа гуцульської рушниці]»
засу́вни́й
засу́лка «засувка»
зсув
зсувни́й
о́сув «падіння; круча; оповзень»
передсу́вний «привішуваний, доданий» (заст.)
пере́сув «вузький прохід Нед; пересóнення Куз»
пересува́ння
пере́су́вка
пересувни́й
по́совом «поповзом»
по́сув «рух, поштовх; маневр»
посува́ч «той, хто рухає, штовхає»
по́сувни́й «пересувний»
по́сувом «повільно»
прислу́нутися «присунутися»
ро́зсува́льний «розсувний»
розсувни́й
сова́лка «звій піткання на паличці для ткання без човника»
со́вало «те, що рухається; спускання зрубаних дерев з гори по жолобах»
со́вик «невелика лопатка»
сово́к «тс.»
сув «лавина»
сува́вка «ковзанка»
сува́йка «тс.»
су́ва́ти «совати, сунути»
сувма́ «раптом»
суне́ць «короткий стовбур»
су́нець «плита для засува; кілок для замикання дверей»
су́ну́ти
су́ти «тс.; переводити, марнувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
heth «кидаю, вію зерно» албанська
со́ваць білоруська
со́вам болгарська
suwać верхньолужицька
sunyć верхньолужицька
skewjan «іти» готська
suváti «зрушує» давньоіндійська
skjóta «стріляти, совати, штовхати» давньоісландська
совати «кидати» давньоруська
šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати» латиська
šáuti «совати; стріляти» литовська
совалка «човник» (текст.) македонська
suwaś нижньолужицька
sunuś нижньолужицька
suwać польська
sunąć польська
sovati праслов’янська
сова́ть російська
вало «тс.» сербохорватська
sunút' словацька
súvаti словенська
súniti словенська
совати старослов’янська
су́нуть українська
су́нуць українська
сунути «кинути» українська
súnuti «штовхнути» українська
соунѫти «витягти» українська
šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати» хетська
sunouti чеська
sunǫti ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України