СКУЛЬПТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ску́льптор
запозичене, очевидно, через західнослов’янське посередництво з латинської мови;
лат. sculptor «різьбар, скульптор» пов’язане з sculpo «вирізую, вирізьблюю», scalpo «тс., гравірую, дряпаю, скребу»;
р. ску́льптор, бр. ску́льптар, п. рідк. ч. слц. skulptor, болг. м. ску́лптор, схв. ску̏лптор, слн. skulptúra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скульпту́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ску́льптар | білоруська |
ску́лптор | болгарська |
sculptor «різьбар, скульптор» | латинська |
sculpo «вирізую, вирізьблюю» | латинська |
scalpo «тс., гравірую, дряпаю, скребу» | латинська |
ску́лптор | македонська |
skulptor | польська |
ску́льптор | російська |
ску̏лптор | сербохорватська |
skulptor | словацька |
skulptúra | словенська |
skulptor | чеська |
skulptor | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України