СКАБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ска́бка «колючка; скалка»
пов’язується зі скобли́ти, а також з лтс. skabar̂ga «тріска, скабка»;
р. бр. [ска́ба] «тріска, скабка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заска́ба
«тс.»
заска́бити
поска́бити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ска́ба «тріска, скабка» | білоруська |
| skabar̂ga «тріска, скабка» | латиська |
| ска́ба «тріска, скабка» | російська |
| скобли́ти | ? |
ска́дерка «задиристе місце на деревині»
результат контамінації слів ска́бка «скалка» і за́ди́рка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ска́бка «скалка» | ? |
| за́ди́рка | ? |
скамна́ «лава?, стіл?»
запозичено в давньоруську мову із середньогрецької;
сгр. σϰαμνί(ον), мн. σϰαμνία «лавка», пов’язане з σϰάμνον «тс.», яке походить від лат. scamnum «тс.», пов’язаного з scabо «тру, стружу», спорідненим з гот. skaban «скребти, стригти», двн. scaban «скребти», псл. skobliti, укр. скобли́ти, ска́бка;
р. скамья́, бр. [скаме́йка] «ослін», [скамлі́ца] «тс.», др. скамия «тс.», болг. скаме́йка «тс.; парта» (з р.), м. скамиjа «парта», схв. ска̀миjа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ска́м'я
«тс.»
ска́мни́ця
«ослін»
ска́мня
«стіл?»
скомни́ця
скрамни́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скаме́йка «ослін» | білоруська |
| скаме́йка «тс.; парта» (з р.) | болгарська |
| skaban «скребти, стригти» | готська |
| scaban «скребти» | давньоверхньонімецька |
| скамия «тс.» | давньоруська |
| scamnum «тс.» | латинська |
| скамиjа «парта» | македонська |
| skobliti | праслов’янська |
| скамья́ | російська |
| ска̀миjа «тс.» | сербохорватська |
| σϰαμνί(ον) | середньогрецька |
| скобли́ти | українська |
| скамлі́ца «тс.» | українська |
| σϰαμνία «лавка» | ? |
| σϰάμνον «тс.» | ? |
| scabо «тру, стружу» | ? |
| ска́бка | ? |
скі́па «скіпка, тріска»
не зовсім ясні фонетичні форми з початковим ск- перед голосними переднього ряду замість очікуваного щ- або сц-;
можуть бути результатом контамінації форм типу ска́бка, скопи́ти і ще́па, щіпа́ти або факультативного збереження давнього ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скемі́ти та ін;
р. [ске́па] «скіпка», [скепа́ть] «відколювати», бр. [ске́пка] «тріска», [скепі́на] «щілина», аске́пак «осколок, тріска», др. скѣпище (скепище) «ратище», оскѣпище «тс.», оскѣпъ «спис», поскѣпани «розколені», п. [skipka] «скіпка, скалка», [skiepina] «щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скеп
«знущання, турбування, напад»
ви́скепати
«виколупати, вирвати, винищити, викрасти; турбувати, дражнити»
ви́скепатися
«вирватися, вислизнути, звільнитися»
ви́скіпати
«виколупати; знайти»
доскіпа́тися
доскі́пливий
заскепи́ти
«заскалити»
о́скип
«граблисько, ратище»
оски́пище
«тс.»
приски́бнути
«затиснути, защемити»
прискі́патися
прискі́пливий
ро́зкіп
розскепа́тися
«розщепитися, розколотися»
ро́зскіп
«розщіп»
ро́скіп
«тс.»
скепа́ти
ске́пка
«скіпка»
ски́ба
ски́бка
скипа́ти
«тс.»
скипе́ць
«щепа, прищеплене дерево»
скипи́ти
«прищепити»
ски́пка
скипни́й
«щеплений»
скипни́ця
«тс.»
скіпа́льний
скіпа́ти
«розколювати, відколювати»
скіпа́тися
«приставати, чіплятися»
скі́пка
«тріска; [сірник ДзАтл II]»
скіпки́й
шкипа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ске́пка «тріска» | білоруська |
| скепі́на «щілина» | білоруська |
| аске́пак «осколок, тріска» | білоруська |
| скѣпище «ратище» (скепище) | давньоруська |
| оскѣпище «тс.» | давньоруська |
| оскѣпъ «спис» | давньоруська |
| поскѣпани «розколені» | давньоруська |
| skipka «скіпка, скалка» | польська |
| skiepina «щілина» | польська |
| ске́па «скіпка» | російська |
| скепа́ть «відколювати» | російська |
| ска́бка | українська |
| скопи́ти | українська |
| ще́па | українська |
| щіпа́ти | українська |
| ске́ля | українська |
| скемі́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України