СИТЦЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
си́то
спорідненим є й гр. ἠϑμός «сито»;
прямими відповідниками є лит. síetas «(густе) сито», лтс. siêts «сито, решето»;
псл. sito ‹ *sēi-to, похідне від того самого кореня, що й sějati (sěti) «сіяти», sěmę «сім’я»;
р. болг. м. си́то, бр. сі́та, п. слц. sito, ч. слн. síto, нл. syto, схв. си̏то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підси́ток
«рідке сито»
сита́р
«виготовлювач сит»
си́тко
«ручний бубон О; сітка від бджіл Нед»
ситко́вий
«ситовий»
(спец.)
си́тний
«просіяний через сито; спечений з борошна, просіяного на ситі»
си́тни́к
«ситар; хліб із борошна, просіяного на ситі»
ситникі́вна
си́тниця
«хліб з питльованого борошна, білий хліб Нед; хліб з житнього борошна, просіяного через сито Бі»
си́тничний
«належний до білого хліба»
си́тови
«трухлявий, ситовидний»
ситови́й
ситови́на
«трухлявість дерева»
ситови́ця
«ґратчаста кістка»
ситце́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́та | білоруська |
| си́то | болгарська |
| ἠϑμός «сито» | грецька |
| siêts «сито, решето» | латиська |
| síetas «(густе) сито» | литовська |
| си́то | македонська |
| syto | нижньолужицька |
| sito | польська |
| sito | праслов’янська |
| sěmę «сім’я» | праслов’янська |
| *sēi-to | праслов’янська |
| sějati | праслов’янська |
| sěti | праслов’янська |
| си́то | російська |
| си̏то | сербохорватська |
| sito | словацька |
| síto | словенська |
| síto | чеська |
си́тець (текст.)
через російське (діалектні форми через польське і німецьке – н. Zitz «тс.») посередництво запозичено з голландської мови;
гол. sits походить від хінді chót, chónt або бенгалі chits, дінд. citráḥ «строкатий»;
р. си́тец, п. cyc, ч. ст. cic, м. циц, схв. ци̏ц, слн. cíс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циц
ци́цик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chits | бенгалі |
| sits | голландська |
| citráḥ «строкатий» | давньоіндійська |
| циц | македонська |
| Zitz | німецька |
| cyc | польська |
| си́тец | російська |
| ци̏ц | сербохорватська |
| cíс | словенська |
| cic | чеська |
| chǐt | ? |
| chǐnt | ? |
сите́ць «дрібна рінь ВеНЗн; гравій, дрібний щебінь, дрібна галька; глибока яма, занесена піском, гравієм Нед»
з іншого боку, зіставляється (Fortunatov BB 3, 60; Zubató St. a čl. I 2, 116) з лтс. siets «глибоке місце в річці», sietus, sietava «тс.», лит. sietuvá «тс., заглибина, яма», [sietis] «дуже глибоке місце в річці», які загальноприйнятої етимології не мають;
в такому разі походить від псл. sito «сито»;
можливо, пов’язане з болг. м. си́тен «дрібний», схв. си̏тан «тс.»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| си́тен «дрібний» | болгарська |
| siets «глибоке місце в річці» | латиська |
| sietus | литовська |
| sietava «тс.» | литовська |
| sietuvà «тс., заглибина, яма» | литовська |
| sietis «дуже глибоке місце в річці» | литовська |
| си́тен «дрібний» | македонська |
| sito «сито» | праслов’янська |
| си̏тан «тс.» | сербохорватська |
циц «ситець» (текст.)
запозичене з німецької мови, очевидно, через посередництво польської;
н. Zitz «ситець» походить від гол. sits, chits «тс.», до якого зводиться укр. си́тець;
бр. [цыт], п. cyc «вид бавовняної тканини», ч. сіс «набивний ситець», нл. cerc, схв. ци̏ц;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цици́на
«тс.»
ци́цовий
«ситцевий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыт | білоруська |
| sits | голландська |
| cerc | нижньолужицька |
| Zitz «ситець» | німецька |
| cyc «вид бавовняної тканини» | польська |
| ц | сербохорватська |
| си́тець | українська |
| сіс «набивний ситець» | чеська |
| chits «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України