СИНОНІМІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
сино́нім
нові форми запозичено із західноєвропейських мов;
н. Synonóm, фр. synonyme, англ. synonym походять від лат. synōnymum, запозиченого з грецької мови;
гр. συνώνυμα «синоніми, однозначні слова», συνώνυμος «одноіменний» утворені з прийменника συν-«з-, разом з» і основи іменника ὄνομα (ὄνυμα) «ім’я, назва»;
староукраїнська форма запозичена безпосередньо з грецької мови;
р. сино́ним, бр. сіно́нім, п. synonim, ч. слц. synonymum, вл. synonym, болг. м. синони́м, схв. сина̏ним, слн. sinoním;
Фонетичні та словотвірні варіанти
синоніма
(мн. с. р., XVII ст.)
синоні́міка
синонімі́чний
синоні́мі́я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
synonym | англійська |
сіно́нім | білоруська |
синони́м | болгарська |
synonym | верхньолужицька |
συνώνυμα «синоніми, однозначні слова» | грецька |
συνώνυμος «одноіменний» | грецька |
συν- «з-, разом з» | грецька |
ὄνομα | грецька |
ὄνυμα | грецька |
synōnymum | латинська |
синони́м | македонська |
Synonóm | німецька |
synonim | польська |
сино́ним | російська |
cинòним | сербохорватська |
synonymum | словацька |
sinoním | словенська |
synonyme | французька |
synonymum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України