СЕРДОЛІК — ЕТИМОЛОГІЯ
сердолі́к «напівдорогоцінний камінь, різновид халцедону»
запозичення з російської мови;
р. сердоли́к походить від гр. σαρδόνυξ «тс.» (пор. стсл. сардониксъ, сардоникии «тс.»), утвореного з основ іменників σάρδιον «камінь із Сард (у Лідії)» і ὄνυξ «онікс (коштовний камінь)», очевидно, тотожного з ὄνυξ «ніготь», спорідненим з псл. nogъtь, укр. ні́готь;
на ґрунті російської мови відбулося зближення з основами р. се́рдце і лик «обличчя»;
бр. сердалі́к, болг. сердоли́к;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сердалі́к | білоруська |
| сердоли́к | болгарська |
| σαρδόνυξ «тс.» (пор. стсл. сардониксъ, сардоникии «тс.») | грецька |
| σάρδιον «камінь із Сард (у Лідії)» | грецька |
| ὄνυξ «онікс (коштовний камінь)» | грецька |
| ὄνυξ «ніготь» | грецька |
| nogъtь | праслов’янська |
| сердоли́к | російська |
| се́рдце «обличчя» | російська |
| лик «обличчя» | російська |
| сардониксъ | старослов’янська |
| сардоникии | старослов’янська |
| ні́готь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України