СЕРВІРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
серві́з «набір столового посуду»
запозичення з французької мови;
фр. service «сервіз, обслужування; служба» походить від лат. servitium «рабство; служба», пов’язаного з servus «слуга, раб»;
значення «сервіз» розвинулось у французькій мові під впливом servir «служити; користуватися; подавати на стіл»;
р. болг. серви́з, бр. серві́з, п. serwis, ч. слц. servis, м. сервис, схв. сèрвūс, сèрвūз, слн. servís;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сервірува́ти
серво́ваний
сервува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| серві́з | білоруська |
| серви́з | болгарська |
| servitium «рабство; служба» | латинська |
| servus «слуга, раб» | латинська |
| сервис | македонська |
| serwis | польська |
| серви́з | російська |
| сèрвūс | сербохорватська |
| сèрвūз | сербохорватська |
| servis | словацька |
| servís | словенська |
| service «сервіз, обслужування; служба» | французька |
| servir «служити; користуватися; подавати на стіл» | французька |
| servis | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України