СЕПТИМА — ЕТИМОЛОГІЯ
се́птима «сьомий ступінь діатонічної гами; інтервал від будь-якої даної ноти до сьомої цієї гами» (муз.)
запозичення з латинської мови;
лат. septima «сьома» (чол. р. septimus) пов’язане з septem «сім»;
р. болг. м. се́птима, бр. се́птыма, п. septyma, ч. слц. вл. septima, схв. се̏птима, септи́ма, слн. séptima;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́птыма | білоруська |
| се́птима | болгарська |
| septima | верхньолужицька |
| septima «сьома» (чол. р. septimus) | латинська |
| septem «сім» | латинська |
| се́птима | македонська |
| septyma | польська |
| се́птима | російська |
| се̏птима | сербохорватська |
| септи́ма | сербохорватська |
| septima | словацька |
| séptima | словенська |
| septima | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України