СЕМІОТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
семіо́тика «наука про знаки; (мед.) учення про ознаки хвороб»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sеmiótіk, фр. sémiotіque, англ. semiotics походить від гр. σημειωτιϰός «такий, що має ознаки», пов’язаного з σημεĩον «ознака, знак», ση̃μα «знак»;
р. болг. семио́тика, бр. семіётыка, п. semiotyka, ч. sémiotіka, слц. вл. sеmiotіka, схв. семиотика, слн. sеmiótіka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| semiotics | англійська |
| семіётыка | білоруська |
| семио́тика | болгарська |
| sеmiotіka | верхньолужицька |
| σημειωτιϰός «такий, що має ознаки» | грецька |
| σημεĩον «ознака, знак» | грецька |
| ση̃μα «знак» | грецька |
| Sеmiótіk | німецька |
| semiotyka | польська |
| семио́тика | російська |
| семиотика | сербохорватська |
| sеmiotіka | словацька |
| sеmiótіka | словенська |
| sémiotіque | французька |
| sémiotіka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України