СЕМИРЯГА — ЕТИМОЛОГІЯ
серм'я́га «домоткане грубе сукно; верхній одяг з такого сукна»
остаточно не з’ясоване;
зіставлення з лит. šìrmas «сірий», лтс. sir̃ms «сивий», пов’язаними з лит. šarmuõ (šermuõ) «дика кішка», двн. harmo «горностай» (Brückner 489), з слат. scaramangum, сгр. σχαραμάγγιον «перська туніка, ткана золотом» (Грот Фил. раз. II 511; Matzenauer 304), з лат. sero «складаю, ставлю в ряд», seriēs «ряд», гр. εἴρω «плету, звиваю, нанизую» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 138) сумнівні;
зіставлюване раніше ерз. sirmaga «літній полотняний кафтан» (Горяев 357; Преобр. II 280; Даль IV 138) саме запозичене з російської мови;
р. сермя́га, [семря́га], бр. сярмя́га, п. siermięga «груба тканина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
семеря́га
(одяг)
семиря́га
семіря́ка
«серм’яга»
семря́га
серем'я́га
серм'я́жи́на
серм'я́жник
«бідняк, що носить серм’ягу»
серм'я́нець
«серм’яга»
серм'яни́на
«тс.»
сімря́га
сіром'я́га
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сярмя́га | білоруська |
| εἴρω «плету, звиваю, нанизую» | грецька |
| harmo «горностай» | давньоверхньонімецька |
| sirmaga «літній полотняний кафтан» | ерзянська |
| sero «складаю, ставлю в ряд» | латинська |
| seriēs «ряд» | латинська |
| sir̃ms «сивий» | латиська |
| šìrmas «сірий» | литовська |
| šarmuõ «дика кішка» (šermuõ) | литовська |
| šermuõ | литовська |
| siermięga «груба тканина» | польська |
| сермя́га | російська |
| семря́га | російська |
| σχαραμάγγιον «перська туніка, ткана золотом» | середньогрецька |
| scaramangum | середньолатинська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України