СВИРІЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
свирі́ль «народний духовий інструмент у вигляді скріплених дудочок»
псл. svirělь, похідне від svirati «грати на сопілці» (др. свирати, свирити, стсл. свирати), спорідненого з лат. susurro «шиплю, шепчу, бриню», дінд. svàrati «звучить», дісл. svarra «бушувати, свистіти», нвн. surren «бриніти, свистіти», schwirren «тс.»;
р. свире́ль «сопілка», др. свирѣль, ч. svirka, болг. свиро́л, сви́рка, м. свирала, свирка, [свирайка], схв. свùрала, слн. svirél, sviràlo, стсл. свирѣль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свері́вочка
свирі́лка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свиро́л | болгарська |
| сви́рка | болгарська |
| svárati «звучить» | давньоіндійська |
| svarra «бушувати, свистіти» | давньоісландська |
| свирати | давньоруська |
| свирити | давньоруська |
| свирати | давньоруська |
| свирити | давньоруська |
| свирѣль | давньоруська |
| susurro «шиплю, шепчу, бриню» | латинська |
| свирала | македонська |
| свирка | македонська |
| свирайка | македонська |
| surren «бриніти, свистіти» | нововерхньонімецька |
| schwirren «тс.» | нововерхньонімецька |
| svirělь | праслов’янська |
| svirati «грати на сопілці» (др. свирати, свирити, стсл. свирати) | праслов’янська |
| свире́ль «сопілка» | російська |
| свùрала | сербохорватська |
| svirél | словенська |
| svirálo | словенська |
| свирати | старослов’янська |
| свирати | старослов’янська |
| свирѣль | старослов’янська |
| svirka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України