СВИРІЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
свирі́ль «народний духовий інструмент у вигляді скріплених дудочок»
псл. svirělь, похідне від svirati «грати на сопілці» (др. свирати, свирити, стсл. свирати), спорідненого з лат. susurro «шиплю, шепчу, бриню», дінд. svàrati «звучить», дісл. svarra «бушувати, свистіти», нвн. surren «бриніти, свистіти», schwirren «тс.»;
р. свире́ль «сопілка», др. свирѣль, ч. svirka, болг. свиро́л, сви́рка, м. свирала, свирка, [свирайка], схв. свùрала, слн. svirél, sviràlo, стсл. свирѣль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свері́вочка
свирі́лка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
свиро́л | болгарська |
сви́рка | болгарська |
svárati «звучить» | давньоіндійська |
svarra «бушувати, свистіти» | давньоісландська |
свирати | давньоруська |
свирити | давньоруська |
свирати | давньоруська |
свирити | давньоруська |
свирѣль | давньоруська |
susurro «шиплю, шепчу, бриню» | латинська |
свирала | македонська |
свирка | македонська |
свирайка | македонська |
surren «бриніти, свистіти» | нововерхньонімецька |
schwirren «тс.» | нововерхньонімецька |
svirělь | праслов’янська |
svirati «грати на сопілці» (др. свирати, свирити, стсл. свирати) | праслов’янська |
свире́ль «сопілка» | російська |
свùрала | сербохорватська |
svirél | словенська |
svirálo | словенська |
свирати | старослов’янська |
свирати | старослов’янська |
свирѣль | старослов’янська |
svirka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України