САДНО — ЕТИМОЛОГІЯ
садно́ «натерта рана, зокрема у коня під сідлом»
здебільшого вважається пов’язаним з псл. saditi «садити», в переносному значенні «завдавати удари» (Шанский ЭИРЯ I 72; Brückner 478);
зводиться також до етимологічно відмінного гіпотетичного псл. saditi «розбивати, розколювати», sedati «тріскати, лопатись», спорідненого з дінд. kšadatē «розкладає, розрізає, забиває», гр. ϰτηδών «тріска» (Machek ESJČ 521, 535);
р. [садно́], сса́дина, садни́ть, др. садьно «рана», п. [sadno] «натерте сідлом місце», ч. [sadat] «боляче свербіти», ст. sadno, схв. са́дно «набите сідлом місце у тварини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осадни́ти
«натерти (коневі) рану»
садни́ти
«боляче свербіти»
седно́
сердно́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ϰτηδών «тріска» | грецька |
kšadatē «розкладає, розрізає, забиває» | давньоіндійська |
садьно «рана» | давньоруська |
sadno «натерте сідлом місце» | польська |
saditi «садити» | праслов’янська |
saditi «розбивати, розколювати» | праслов’янська |
sedati «тріскати, лопатись» | праслов’янська |
садно́ | російська |
сса́дина | російська |
садни́ть | російська |
са́дно «набите сідлом місце у тварини» | сербохорватська |
sadat «боляче свербіти» | чеська |
sadno | чеська |
сердно́ «садно»
результат видозміни деетимологізованої форми садно́ і, можливо, зближення її з основою слів серди́тий, серде́шний;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
садно́ | українська |
серди́тий | українська |
серде́шний | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України