РІСКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рісля́к «хрущ, райдужниця, Donacia F.» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [рі́ска] «ряска»;
в такому разі назва зумовлена тим, що ці жуки живуть на водяних рослинах (Горностаев 174);
може бути пов’язане і з [рісни́й] «рясний», [рісота́] «ряснота», [ря́са] «колос, волоть, мітелка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́ска «ряска» | українська |
| рісни́й «рясний» | українська |
| рісота́ «ряснота» | українська |
| ря́са «колос, волоть, мітелка» | українська |
роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
псл. rosa «роса»;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска
«росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє
«мочіння»
(льону)
ро́шений
«росяний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раса́ | білоруська |
| роса́ | болгарська |
| rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| ἐρωή «стрімкий рух, натиск» | грецька |
| rasā́ «рідина, потік» | давньоіндійська |
| rásaḥ «сік, рідина» | давньоіндійська |
| роса | давньоруська |
| *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» | індоєвропейська |
| rōs «роса» (rōris) | латинська |
| rasa «тс.» | латиська |
| rasа̀ | литовська |
| роса | македонська |
| rosa | нижньолужицька |
| rosa | польська |
| rosa «роса» | праслов’янська |
| роса́ | російська |
| ро̀са | сербохорватська |
| rosa | словацька |
| rôsa | словенська |
| роса | старослов’янська |
| rosa | чеська |
роси́чка «росянка, Drosera L.» (бот.)
похідне утворення від роса́;
назва зумовлена тим, що залозисті волосинки на листках цієї рослини виділяють клейкий сік, краплинки якого нагадують росу;
очевидно, калька наукової назви лат. Drosera «росичка», що походить від гр. δρόσος «роса»;
р. рося́нка «росичка», росни́ця «Alchimilla vulgaris», бр. рася́нка, расі́ца, п. rosiczka, ч. rosnatka, rosnička, слц. rosička, вл. boža rosa, болг. ро́сен, [росянка], м. росуља, схв. ро̀суља «тс.», слн. rosíka «Drosera L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́ска
«росичка»
рісни́к
роси́ця
росичковаті
роси́чкові
«Droseraсеае»
росичникова́ті
росічка
росник
рося́нка
«тс.»
росянко́ві
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рася́нка | білоруська |
| расі́ца | білоруська |
| ро́сен | болгарська |
| росянка | болгарська |
| boža rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| Drosera «росичка» | латинська |
| росуља | македонська |
| rosiczka | польська |
| рося́нка «росичка» | російська |
| росни́ця «Alchimilla vulgaris» | російська |
| ро̀суља «тс.» | сербохорватська |
| rosička | словацька |
| rosíka «Drosera L.» | словенська |
| роса́ | українська |
| rosnatka | чеська |
| rosnička | чеська |
ря́ска «Lemna L.» (бот.)
псл. *ręsa «тс.», тотожне з *ręsa «щось пишне, густе; бахрома»;
р. ря́ска, бр. ра́ска, п. rzęsa «ряска», ч. řasy «водорості», ст. řasа «ряска», слц. riasy «водорості», вл. rjasa «ряска», схв. rèsinа «водорість», слн. résa «ряска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́са
рє́ска
ріска
«тс.»
ря́са́
ря́скові
«Lemnaceae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́ска | білоруська |
| rjasa «ряска» | верхньолужицька |
| rzęsa «ряска» | польська |
| *ręsa «тс.» | праслов’янська |
| ря́ска | російська |
| rèsinа «водорість» | сербохорватська |
| riasy «водорості» | словацька |
| résa «ряска» | словенська |
| řasy «водорості» | чеська |
| řasа «ряска» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України