РЯБКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рябко́ «каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна»
назви зумовлені, очевидно, кольоровою неоднорідністю страв;
похідні утворення від ряби́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рябки́
«вид м’ясної запорозької страви»
ря́бчик
«холодник, сировець, холодець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряби́й | українська |
ряби́й
псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;
висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);
іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;
припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;
р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рабчу́н
«цупка ряднина для застилання»
ряб
«брижі на воді»
ря́ба
«ластовинка»
ряба́тий
«ластовинчатий»
рябе́нький
ряби́зна́
рябинки́й
«рябий»
ряби́ти
рябі́нка
«віспинка»
рябі́ти
(ся)
рябі́шати
ря́бка
«тс.»
рябкани́стий
«строкатий»
ря́бки
«ластовиння»
рябко́
«собака або кіт рябої масті»
рябо́к
«віспинка»
ряботи́на
«тс.»
ряботи́ння
«віспини; плями; брижі»
ряботі́ти
рябува́тий
рябу́ха
«пістрявий предмет або тварина; хвороба тютюну -- бурі плями на листі»
рябцу́н
«людина з віспуватим обличчям Корз; різнобарвний домотканий килим»
ря́бчик
«кличка рябого собаки; сорт кавунів (з темними смугами)»
рябчу́н
«різнобарвний домотканий килим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабы́ | білоруська |
| ре́бум «брижами» (присл.) | болгарська |
| erpf «темний» | давньоверхньонімецька |
| jarpr «коричневий» | давньоісландська |
| *ē˘rē˘-bh- | індоєвропейська |
| *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий» | індоєвропейська |
| ríabach «строкатий, плямистий» | ірландська |
| raibs «тс.» | латиська |
| raĩbas «строкатий» | литовська |
| jerjebaty «у крапках» | нижньолужицька |
| jarzębaty «у крапках, у цятках» | польська |
| *rębъ «строкатий» | праслов’янська |
| *erebъ | праслов’янська |
| *ěrębъ | праслов’янська |
| *arębъ «тс.» | праслов’янська |
| *rębъ «рябчик» | праслов’янська |
| *ręb- | праслов’янська |
| *rъb- | праслов’янська |
| *rǫb- «рубати, робити зарубки» | праслов’янська |
| *r̥b- | праслов’янська |
| *rěb- | праслов’янська |
| roaban «смугастий» | прусська |
| рябо́й | російська |
| ря́бый | російська |
| jarab(at)ý «строкатий»«рябіти» | словацька |
| jarabit' sa «строкатий»«рябіти» | словацька |
| голуби́й | українська |
| го́луб | українська |
| ворони́й | українська |
| во́рон | українська |
| jeřabý «тс., смугастий» | чеська |
гороби́на «Sorbus L.» (бот.)
так само мало переконливе відокремлення назви дерева гороби́на від псл. *ěrębъ «рябчик» і повʼязання її в реконструйованій формі *еrębъ з лат. sorbus, нім. Eberesche, Aberesche «тс.», що розглядаються всі як запозичення з передіндоєвропейського субстрату (Machek ESJČ 222 – 223; Jm. rostl. 114 – 115; LP 2, 155 – 156);
менш вірогідне зближення слова з лит. ráibas, raības «строкатий» (Brückner 200; Specht 115) або повʼязання припущуваного для слова вихідного *jarębь з псл. назвою весни *jarь (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);
інші форми є вторинними з протетичними г-, в- або зближеними з словом горобе́ць, [веребе́й];
з українських форм найдавнішими є, очевидно, оря́бина (від *оряб), що зводиться до псл. *eręb-ina, a також ряби́на (від псл. *rębina) з іншим (нульовим) ступенем вокалізму першого складу;
споріднене з лит. jerube «рябчик», jerũbė, ìrbe, jerbe, [jãrubė, jeru(m)be] «тс.», лтс. irbe «куріпка», meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка»), двн. erpf «темний», дангл. еогр «тс.», дісл. іагрг «коричневий», іаrре «рябчик», можливо, також гр. ὀρφνός «темний, темно-червоний»;
псл. *arębina,*ěrębina, *erębina або – з іншим ступенем вокалізму – rębina, похідні від псл.*аrеbъ «куріпка; горобина», *ěrębъ, *еrębъ «тс.» або сх. [*rębъ] (пор. укр. ряби́й);
найвірогідніше, ранні псл. форми *are-m-b(h)-, *ere-m-b(h): *re-m-b(h) – з носовим інфіксом, повʼязані з іє. *ere-b(h)-, *oro-(b)h- на означення тварин або дерев темного або червоного кольору (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий);
р. ряби́на, бр. рабі́на, [гарабіна, арабіна, ярабіна, верабі́ра], п. jarzębina, [jarząb], ч. jeřabina, jeřáb, слц. jarabina, вл. wjerjebina, нл. jerjebina, схв. јарèбика, кн. јареби́на, слн. jerebíka «тс.», jerebína «плід горобини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереби́на
ворби́на
во́ріб
(жін. р.)
го́раб
го́рба
го́рбина
горєбина
горо́ба
гороби́нівка
«горобинова настойка»
гороби́новий
грабина
ораби́на
орабі́на
орєб
ороби́на
оробині́вка
«тс.»
оряба́
оря́бина
рі́ба
ряби́на
ря́бка
храбина
ярабина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабі́на | білоруська |
| wjerjebina | верхньолужицька |
| ὀρφνός «темний, темно-червоний» | грецька |
| еогр «тс.» | давньоанглійська |
| erpf «темний» | давньоверхньонімецька |
| іагрг «коричневий» | давньоісландська |
| *ere-b(h)- | індоєвропейська |
| sorbus | латинська |
| irbe «куріпка» | латиська |
| ráibas | литовська |
| jerube «рябчик» | литовська |
| jerjebina | нижньолужицька |
| Eberesche | німецька |
| jarzębina | польська |
| *ěrębъ «рябчик» | праслов’янська |
| jarь | праслов’янська |
| *eręb-ina | праслов’янська |
| *arębina | праслов’янська |
| форми | праслов’янська |
| ряби́на | російська |
| јарèбика | сербохорватська |
| jarabina | словацька |
| jerebíka «тс.»«плід горобини» | словенська |
| jerebína «тс.»«плід горобини» | словенська |
| гарабіна | українська |
| арабіна | українська |
| ярабіна | українська |
| верабі́ра | українська |
| jarząb | українська |
| jeřabina | чеська |
| jeřáb | чеська |
| гороби́на | ? |
| Aberesche «тс.» | ? |
| *jarębь | ? |
| горобе́ць | ? |
| веребе́й | ? |
| оря́бина (від *оряб) | ? |
| ряби́на (від псл. *rębina)(нульовим) | ? |
| jerũbė | ? |
| ìrbe | ? |
| jerbe | ? |
| jãrubė «тс.» | ? |
| jeru(m)be «тс.» | ? |
| meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка» | ? |
| іаrре «рябчик» | ? |
| *ěrębina | ? |
| *erębina | ? |
| псл.*аrеbъ «куріпка; горобина» | ? |
| *ěrębъ | ? |
| *еrębъ «тс.» | ? |
| *rębъ (пор. укр. ряби́й) | ? |
| *ere-m-b(h): | ? |
| *oro-(b)h- (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий) | ? |
| јареби́на | ? |
ря́бчик «лісовий птах родини тетерукових, Tetrastes bonasia» (орн.)
запозичення з російської мови;
р. ря́бчик, ря́бе́ц «рябчик», ря́бка «куріпка», похідні від рябо́й «рябий» (за строкатим забарвленням), пов’язані з р. ст. орябь «куріпка», яке відповідає укр. [о́рябка] «рябчик лісовий»;
бр. ра́бчык «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рябе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́бчык «тс.» | білоруська |
| ря́бчик | російська |
| ря́бе́ц «рябчик» | російська |
| ря́бка «куріпка» | російська |
| рябо́й «рябий» (за строкатим забарвленням) | російська |
| орябь «куріпка» | російська |
| о́рябка «рябчик лісовий» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України