РЮШ — ЕТИМОЛОГІЯ
рюш «густо зібрана смужка тканини для оздоблення одягу»
запозичення з французької мови;
фр. ruche «рюш; вулик» походить від гал. rūsca «кора (під якою жили бджоли), виготовлена з кори річ»;
р. рюш, бр. руш, п. riusza, rusza, ч. ryš, схв. ри̏ш «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руш | білоруська |
| rūsca «кора (під якою жили бджоли), виготовлена з кори річ» | галльська |
| riusza | польська |
| rusza | польська |
| рюш | російська |
| ри̏ш «тс.» | сербохорватська |
| ruche «рюш; вулик» | французька |
| ryš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України