РУМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рум «шум, гамір, галас»
псл. rum-/rjum- звуконаслідувального походження, споріднене з ruti/rjuti «ревти»;
далі зіставляється з лат. rūmor «гамір», дісл. rymr «шум, ревіння», rymja «ревіти, бурчати», гр. ὠρῡˊομαι «реву»;
р. [рю́ма] «плакса», [ру́мсать] «плакати», рюмить(ся), [рю́мзать, ры́мзать] «тс.», [ры́мза] «плакса», бр. ру́мза «тс.», [ру́маць] «хникати», ру́мзаць «плакати, хникати», п. rum «галас, шум», rumać «грюкати, стукати», ч. rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння), слц. rumádzat’ «хникати», вл. rumpać «галасувати; падати з грюком», rumpotać «тс.», болг. ръми́ «дзюрчить», ръмоли́ «тс.», м. ромони «дзюрчить», ромоли «тс.», схв. ромѝњати «дзюрчати», ромо̀рити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́мати
«плакати»
ру́мса
ру́мса́ти
рюм
«плач»
рю́ма
«плакса»
рю́мати
рю́ми
«розплакатися»
(рю́мси)
рюмка́
«тс.»
рю́мса
«тс.»
рю́мсати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ру́мза «тс.» | білоруська |
ру́маць «хникати» | білоруська |
ру́мзаць «плакати, хникати» | білоруська |
ръми́ «дзюрчить» | болгарська |
ръмоли́ «тс.» | болгарська |
rumpać «галасувати; падати з грюком»«тс.» | верхньолужицька |
rumpotać «галасувати; падати з грюком»«тс.» | верхньолужицька |
ὠρῡˊομαι «реву» | грецька |
rymr «шум, ревіння» | давньоісландська |
rymja «ревіти, бурчати» | давньоісландська |
rūmor «гамір» | латинська |
ромони «дзюрчить» | македонська |
ромоли «тс.» | македонська |
rum «галас, шум»«грюкати, стукати» | польська |
rumać «галас, шум»«грюкати, стукати» | польська |
rum-/rjum- | праслов’янська |
ruti/rjuti «ревти» | праслов’янська |
рю́ма «плакса» | російська |
ру́мсать «плакати» | російська |
рюмить (ся) | російська |
рю́мзать(ся) | російська |
ры́мзать «тс.» | російська |
ры́мза «плакса» | російська |
ромѝњати «дзюрчати» | сербохорватська |
ромо̀рити «тс.» | сербохорватська |
rumádzat' «хникати» | словацька |
rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння) | чеська |
рум «сухопуття; місце; простір, напрям, дорога, рух Нед; острів на болоті; лука на пагорбі Ч»
запозичення з давньоверхньонімецької мови (можливо, через посередництво польської);
двн. rūm «простір; місце, приміщення», нвн. Raum «тс.» споріднене з днн. дісл. гот. rūm «тс.», англ. room «кімната», норв. rom «приміщення, кімната; місце, простір», дат. шв. rum «простір, місце; приміщення», далі з ав. ravah- «простір, місце, далечінь», тох. АВ ru- «відкривати», лат. rūs «земля, поле, село», псл. *orvьnъ «рівний»;
р. [румовой: румовой покос] «луки на підвищених місцях», бр. рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти», п. rum «вільне місце, лука; вільний шлях», ч. rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу), вл. нл. rum «простір, місце; кімната», болг. [руманя́: на (по)руманя́] «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́ма
«простір, дорога, напрям»
румови́й
«сіно, що росте на сухому місці»
румува́ти
«міняти мешкання, переселятися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ravah- «простір, місце, далечінь» | авестійська |
room «кімната» | англійська |
рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти» | білоруська |
руманя́ «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села» (по)руманя́] | болгарська |
rum «простір, місце; кімната» | верхньолужицька |
rūm «тс.» | готська |
rūm «простір; місце, приміщення» | давньоверхньонімецька |
rūm «тс.» | давньоісландська |
rūm «тс.» | давньонижньонімецька |
rum «простір, місце; приміщення» | датська |
rūs «земля, поле, село» | латинська |
rum «простір, місце; кімната» | нижньолужицька |
Raum «тс.» | нововерхньонімецька |
rom «приміщення, кімната; місце, простір» | норвезька |
rum «вільне місце, лука; вільний шлях» | польська |
*orvьnъ «рівний» | праслов’янська |
румовой «луки на підвищених місцях» | російська |
rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу) | чеська |
rum «простір, місце; приміщення» | шведська |
АВ ru- «відкривати» | ? |
рум «сміття, тріски, щебінь Нед; підстилка; хвоя; мох; сухе листя О»
пор. слц. [múr] «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя», ч. [mour] «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне», [mîr] «хвоя з глиною; спалена солома», що зіставлялися з лит. máuras (частіше мн. mauraĩ) «багно» (в річці), укр. мул (Machek ESJČ 524; Holub–Lyer 426);
ч. слц. rum(y) розглядалися як результат метатези давнішого múr;
для п. rum припускався зв’язок з нім. Rummel «старий мотлох, лахміття» (SW V 767–768);
можливо, через посередництво західнослов’янських мов запозичено з угорської, пор. уг. rom «руїни» (Brückner 468; Holub–Kop. 318);
не зовсім ясне;
п. ч. rum «будівельне сміття, руїни», слц. rumy «руїни»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
румови́на
«сміття, уламки»
румо́висько
«тс.»
румо́вище
«руїна»
руму́шина
«сміття, тріски; сірий дуже пухкий ґрунт (суміш вапна і крейди)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
máuras «багно» (частіше мн. mauraĩ)(в річці) | литовська |
Rummel «старий мотлох, лахміття» | німецька |
rum | польська |
rum «будівельне сміття, руїни» | польська |
múr «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя» | словацька |
rum(y) | словацька |
múr | словацька |
rumy «руїни» | словацька |
rom «руїни» | угорська |
мул | українська |
mour «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне» | чеська |
mór «хвоя з глиною; спалена солома» | чеська |
rum(y) | чеська |
múr | чеська |
rum «будівельне сміття, руїни» | чеська |
ром
англ. rum «ром» є результатом скорочення форми rumbullion «тс.», очевидно, звуконаслідувального утворення;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. ром, п. ч. слц. вл. rum, м. рум, схв. ру̏м, слн. rúm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рум
«ром»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rum «ром» | англійська |
rumbullion «тс.» | англійська |
ром | білоруська |
ром | болгарська |
rum | верхньолужицька |
рум | македонська |
rum | польська |
ром | російська |
ру̏м | сербохорватська |
rum | словацька |
rúm | словенська |
rum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України