РОТНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ро́та «військовий підрозділ»

запозичення з польської мови;
п. rota, як і ч. слц. rota «тс.», вл. rota «натовп», через посередництво німецької та старофранцузької мов (свн. rotte, rot «військовий загін; натовп», фр. ст. rote «тс.») зводиться до нар.-лат. rutta‹rupta «натовп, розсіяна група», пов’язаного з лат. rumpo (rumpere) «розбиваю, ламаю, руйную», спорідненим з дінд. rōpayati «ламає, руйнує», лит. rupа̄s «крупний; грубий», укр. ри́пати;
р. бр. болг. схв. ро́та;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поро́тно
рі́йта
рі́та «тс.»
ро́вта
рота (1559)
ро́тний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́та білоруська
ро́та болгарська
rota «натовп» верхньолужицька
rōpayati «ламає, руйнує» давньоіндійська
rumpo «розбиваю, ламаю, руйную» (rumpere) латинська
rupùs «крупний; грубий» литовська
rutta «натовп, розсіяна група» народнолатинська
rupta народнолатинська
rota польська
ро́та російська
ро́та сербохорватська
rotte середньоверхньнімецька
rot середньоверхньнімецька
rota «тс.» словацька
ри́пати українська
rote французька
rota «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України