РОМАНСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рома́н «літературний твір; любовні стосунки»
запозичення з французької мови;
фр. roman, ст. romanz, спочатку «перекладений з латинської мови твір», від пізнього лат. rōmānicē «на народній латині», похідного від rōmānus «римський», що зводиться до Rōmа «Рим»;
р. болг. рома́н, бр. рама́н, п. romans, ч. слц. слн. román, вл. roman, схв. ро̀мāн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
романі́ст
романі́стика
романі́чний
рома́нс
«любовний зв’язок»
романсува́ти
«залицятися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рама́н | білоруська |
| рома́н | болгарська |
| roman | верхньолужицька |
| rōmānicē «на народній латині» | латинська |
| rōmānus «римський» | латинська |
| Rōmа «Рим» | латинська |
| romans | польська |
| рома́н | російська |
| ро̀мāн | сербохорватська |
| román | словацька |
| román | словенська |
| roman | французька |
| romanz | французька |
| román | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України